Що нового у світі дронів в Україні?
Минуло більше трьох років із нашого останнього огляду українського законодавства щодо регулювання використання безпілотників. З тих часів багато води збігло та ситуація докорінно змінилася.
Законодавство
У нелегкій, бурхливій та майже епічній битві зі створення власного українського законодавства, серед запеклих спорів, дебатів, заперечень та судових позовів, нарешті сформувався більш менш-чіткий набір правил та обмежень, та часи повної анархії у використанні дронів, начебто, відходять у минуле. 11-го травня 2018 року були підписані, а 14-го вересня 2018 зареєстровані Мінюстом нові «Правила використання повітряного простору», у яких, нарешті, прописане використання безпілотних повітряних суден.
На сайті Державіаслужби України з’явилась окрема сторінка, «Безпілотні повітряні судна», де максимально конкретно й детально викладено нові правила використання БПЛА, як у текстовому форматі, так і у вигляді інфографіки. (рис.1)
Рис. 1 Інфографіка щодо дозвільного порядку використання повітряного простору (ДАСУ)
Правила
Чинними нормативними документами, що регулюють використання безпілотників, або, як визначено в законодавстві, «безпілотних повітряних суден» (БПС) в Україні наразі є Повітряний кодекс України (ПКУ), Положення про використання повітряного простору України та Авіаційні правила України «Правила використання повітряного простору України».
Особисте використання
У загальному вигляді — якщо ви маєте дрон, максимальна злітна вага якого (Maximum take-off mass, або MTOM) не перевищує 20 кг, та користуєтесь ним для розваг чи спортивної діяльності, ви можете використовувати його без реєстрації (ст. 39 ч.8 ПКУ) та отримання спеціальних дозволів за умов дотримання ряду правил, а саме: виконувати польоти в межах прямої видимості, не вище 120 м, на швидкості не більше 160 км/год, поза межами зон заборон та обмежень, уникаючи скупчень людей та щільної забудови. Що таке «скупчення людей» та «щільна забудова» в правилах не пояснюється, тому, як завжди це буває, «можливі трактування».
Комерційне використання
Якщо вам необхідно використовувати дрон із комерційною метою, здійснювати фото- або відеозйомку в місті, виконувати польоти в зоні обмежень, або іншим чином виходити за норми «вільного» використання дронів, ви маєте погодити свою діяльність із відповідними органами та службами, та подати заявку на використання повітряного простору до Украероцентру. Порядок реєстрації користувачів повітряного простору з метою подальшого подання заявок на його використання докладно розписаний, наприклад, на сайті QUADRO.ua.
Зони заборон та обмежень представлені на сайті Державіаслужби у вигляді окремої карти, легенда якої містить інформацію щодо кожної з наведених зон. (рис.2)
Рис. 2 Карта зон заборон та обмежень використання повітряного простору.
Якщо уважно розглянути цю карту, то стає очевидним, що польоти БПС заборонені майже в усіх крупних містах України. Додаючи до цього заборону на виконання польотів у містах щільної забудови отримуємо фактичну заборону на неконтрольоване використання дронів у крупних населених пунктах.
Проведення, наприклад, відеозйомки вулиць міста Харків за допомогою дрона вимагає щонайменше — погодження з місцевими органами влади, а якщо політ планується проводити в зоні обмежень — то необхідно погодити польоти з організаціями, у чиїх інтересах встановлена зона обмежень та отримати відповідний дозвіл.
Практично повністю закритий для безконтрольних польотів Київ. Зони заборони польотів навіть накладаються одна на одну. Однак, зйомки, зроблені з дронів у Києві регулярно з’являються в мережі. Частина їх робиться професійними журналістами, що працюють, отримуючи необхідні погодження та дозволи, частина — «дикими дроноводами», які, фактично, ніким не контролюються.
В квітні 2020 року компанія Drone.UA повідомила про встановлення системи відстежування дронів Aeroscope від DroneUA на території київського хеліпорту KyivChallenge. Повідомлення, зроблене засновником компанії Валерієм Яковенком, зустріло головним чином негативну реакцію дрон-громадськості адже досі у нас діє давнє правило про те, що «суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання».
Нові обмеження важко сприймаються, хоча порівняно з іншими країнами, Україна чи не найбільш поблажлива до користувачів безпілотників.
Порушення
Положення про використання повітряного простору України (п. 46) визначає перелік порушень, серед яких: недотримання умов використання повітряного простору, використання повітряного простору без подання заявок, отримання дозволу та/або умов його використання, невиконання вимог до інформування органів контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про виконання польотів та провадження іншої діяльності з використання повітряного простору України.
Згідно зі статтею 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) для фізичних осіб такі порушення тягнуть за собою накладання штрафу від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 до 8500 тис. грн), однак, незважаючи на це, невеликі квадрокоптери досить часто можна зустріти над жилими кварталами. Адже іграшкові дрони зараз можна придбати в будь-якому магазині іграшок чи побутової техніки.
Для того, аби встановити та довести порушення порядку використання повітряного простору, необхідно застосувати відповідну техніку для ідентифікаціїї та перехоплення дрону, а для цього мають бути досить поважні причини. Тому дитячі іграшки сьогодні правоохоронців поки що не цікавлять. Але потенційно цілком можливо отримати штраф за запуск дрона на дитячому майданчику, чи у дворі житлового будинку, якщо поліція побачить вас за цим заняттям.
Інша справа — неконтрольовані дрони, що намагаються проводити зйомку або літають із невідомою метою в межах зон заборон та обмежень, наприклад, біля адміністративних будівель, або поблизу військових частин. На згаданій уже карті заборонених зон для деяких із них чітко вказано: «можливе перехоплення порушників». Вартість дрона, як правило, більша за потенційний розмір штрафу, а, отже, його втрата сама по собі є відчутним покаранням.
«Глушилки»
Щодо захисту життя та особистого майна від потенційної небезпеки, що становлять дрони, схоже, що сьогодні в Україні діє правило «допоможи собі сам». Паралельно з індустрією дронів розвивається та стає все більш поширеною протидронна зброя — так звані «глушилки».
Незважаючи на те, що згідно зі статтею 56 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» створення радіозавад забороняється, на запит «глушилка дрону» сайт prom.ua видає десятки пропозицій (рис. 3). Вони є у вільному доступі, у широкому асортименті та за доступною ціною. Крім того, в інтернеті чимало відеоінструкцій на кшталт «як швидко зібрати глушилку дрона».
Рис.3 Глушилку дронів можнa придбати просто в інтернеті.
У разі виявлення незаконного використання такої глушилки, її користувач може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно зі статтею 146 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил експлуатації радіоелектронних засобів, а так само користування радіочастотним ресурсом України без належного дозволу або з порушенням правил, які регулюють користування радіочастотним ресурсом України, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 850 грн, а якщо дії вчинені повторно — від 850 до 1700 грн із конфіскацією пристроїв, що незаконно використовуються.
Крім того, попереджуючи про відповідальність за незаконне використання глушилок, часто посилаються на статтю 361 Кримінального кодексу України «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку», що передбачає вже значно суворіше покарання. Однак, у реальному житті — дрони раптово гублять сигнал, власники дронів волають про глушилки, але довести це їм не вдається.
Яскравим прикладом такої неофіційної «війни проти дронів» було використання «глушилок» у центрі Києва під час масових протестів 2017 року. Власники дронів, втративших керування, загублених та розбитих при попаданні «під глушилку» звинувачували владу, а офіційні органи, у свою чергу, відхрещуватись від використання будь-яких спеціальних протидронних засобів.
Що далі?
Розвиток безпілотної техніки, та зокрема, дронів, іде швидкими темпами, та законодавство, звичайно, має постійно наздоганяти події, аби відповідати вимогам сучасності.
Так, заборона на виконання польотів у містах уже сьогодні поступово втрачає сенс, адже сфера використання дронів постійно розширюється. Досвід карантину, що впроваджений майже в усіх розвинутих країнах світу у зв’язку з пандемією вірусу SARS-CoV–2 доводить, що безпілотники можуть знаходити дуже широке, та інколи несподіване застосування — від спостереження за дотриманням карантину та попередження порушників, до пошуку хворих, вигулу собак чи доставки їжі та ліків.
Імовірним розвитком подій у подальшому буде обов’язкова реєстрація дронів при їх придбанні з наданням кожному дрону індивідуального ідентифікаційного номера (як зараз уже робиться, наприклад, у США чи Росії) та обовязкове проходження навчання керування безпілотниками з видачею посвідчення дистанційного пілота.
У ЄС з 1-го липня 2020 року вступають у силу нові правила використання дронів, згідно з якими підлягають реєстрації всі наявні БПС вагою більше 250 г та неіграшкові дрони вагою менше 250 г, оператори безпілотників також повинні зареєструватися в країні ЄС, де вони проживають або мають основну роботу та скласти тести. Для максимально зрозумілого пояснення правил використання дронів для пересічного користувача на сайті Європейського агентства авіаційної безпеки (EASA) навіть розміщений жартівливий мультфільм про розумний дрон та його пілота.
Тренди
Одним зі стримуючих чинників використання дронів є невеликий час їхнього знаходження в повітрі, потрібність змінювати батареї та їхня відносно висока вартість. Однак, уже сьогодні з’являються дрони на сонячних батареях, які не мають таких обмежень щодо заряду акумулятору та часу польоту. Дрони на водневому двигуні, які пройшли успішні випробування у 2019 році також можуть триматися в повітрі до 10–15 годин.
Стрімкий розвиток технологій, та тренд до підвищення автоматизації всіх сфер діяльності, що особливо посилиться після удару, нанесеного світовій економіці карантином у зв’язку з захворюванням COVID-19, дозволяють прогнозувати все більше поширення застосування безпілотних механізмів (як у повітрі, так і у воді та на землі) в усіх сферах життя — безпілотних вантажівок, таксі, курєрів, спостерігачів, охоронців, оприскувачів тощо.
Здатність запобігати зіткнення, оминаючи перешкоди, автоматична заборона на польоти в заборонених зонах, захист від стрімкого падіння у випадку втрати керування, автоматичне повертання до заданої точки у випадку втрати зв’язку із пілотом — це рішення, що вже запроваджуються, чи будуть впроваджені в конструкції дронів у найближчі роки задля безпеки їхнього використання, у тому числі, у населених пунктах.
Незважаючи на деякий скептицизм, ринок дронів продовжує зростати та залишається одним із тих, що зростають найбільш стрімко у світі. За даними аналітичного агентства Drone Industry Insights до 2024 року прогнозується зростання світового ринку дронів до 43.1 млрд доларів США. Безперечним лідером світового ринку залишиться Китай.
Рис 4. – Ринок дронів із прогнозом 2018-2024 – джерело зображення
Пошук нових видів енергії для роботи дронів, підвищення вимог до їхньої безпеки, реєстрація операторів дронів та посилення контролю за використанням БПЛА, регулювання використання протидронних засобів — ось основні тренди розвитку цивільних дронів у сьогоднішньому світі. Крім того, імовірно буде зберігатися існуюча тенденція до збільшення кількості державних дронів, задіяних у діяльності офіційних органів та установ — поліції, пожежної охорони, рятувальних служб тощо.
