Вся просторова документація в Україні – комплексні плани просторового розвитку територіальної громади, генеральні плани населених пунктів, детальні плани території мають розроблятися у формі електронного документа, що створюється у вигляді пакета файлів і в тому числі має містити базу геоданих, що передаються у форматі File Geodatabase (GDB) або JavaScript Object Notation (GeoJSON), в яких міститься повний набір просторових даних та метаданих документації (далі БГД містобудівної документації на місцевому рівні). Така вимога висувається пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території” та абзацом другим частини першої статті 16, частини тринадцятої, абзацу другого частини чотирнадцятої статті 161, частини дванадцятої, абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 17, абзацу другого частини сьомої статті 19 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
22 лютого 2022 року було затверджено вимоги до структури БГД містобудівної документації на місцевому рівні і перед усіма причетними до розроблення/використання містобудівної документації місцевого рівня постало питання реалізації такої БГД та необхідності передавати в складі розробленого пакету містобудівної документації набори геоданих у затвердженій структурі та у форматі .geojson або .gdb.
Така задача є достатньо складною та ємкою, якщо виконувати її наодинці або фінансово затратною, якщо наодинці звертатися за допомогою до IT спеціалістів.
Інший аспект цих нових законодавчих умов непомітний, але набагато масштабніший за впливом і з часом все суттєвіше формуватиме діяльність усіх причетних до ГІС та обробки геопросторових даних.
Просторова документація громад (комплексні плани) повинна містити значні обсяги різнотипової інформації про громади – соціальної, екологічної, адміністративної, інженерної тощо. Враховуючи це, зазначені вище БГД громад стануть основним постачальником просторової інформації для ринку, а їх структура формуватиме задачі та підходи до обробки даних фахівцями і впливатиме на запити кінцевих споживачів.
Тому розуміючи поточну ситуацію в країні та дотримуючись духу Open source Юлія Максимова та Олексій Бойко із консультаційної групи Julies Data на початку червня започаткували краудсорсингову ініціативу та запропонували всім бажаючим долучитись до спільної розробки прикладних інструментів БГД містобудівної документації в середовищі програмного забезпечення Open Source.
З чого почали?
Аби перевірити, чи окреслились в спільноті викликані сучасними законами проблеми, на початку червня ми оголосили пропозицію із спільної розробки зазначених інструментів.
І ми отримали значний фідбек! Більше 100 заявок від бажаючих долучитися із різних регіонів України, зокрема Херсонської, Запорізької, Харківської, Чернігівської, Київської, Львівської, Івано-Франківської, Полтавської, Вінницької областей. В результаті була сформована ініціативна група із 62 учасників різних спеціальностей – архітектори, землевпорядники, геодезисти, картографи, ГІС-спеціалісти, екологи, вчені, представники ОМС та інші.
Які цілі було сформульовано ініціативною групою?
Учасники розробки поставили за мету створити якісні інструменти для просторового планування за допомогою бази геоданих, щоб кожна зацікавлена людина могла вільно і без зайвих операційних витрат використовувати їх для своїх задач – в професійному містобудуванні, науковій, освітній чи публічній діяльності. Відтак було прийнято рішення поширювати розроблені інструменти планування території (для зручності назвемо їх ІПТ) на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 licence (CC BY-SA), що означає, що будь-хто після завантаження ІПТ може їх використовувати, модифікувати і поширювати із зазначенням авторства розробників.
Після визначення бачення кінцевого результату постало питання вибору програмного середовища, в якому буде працювати робоча група та форматів, у яких буде реалізовано ІПТ.
Тут ініціативна група керувалась двома критеріями:
перший – забезпечити кожному учаснику можливість безперешкодного долучення до роботи, другий – дати можливість всім бажаючим використовувати розроблені ІПТ без зайвих перешкод та витрат.
Зважаючи на це, за основу було обрано програмне забезпечення Open Source. Основним середовищем для роботи було обрано ГІС QGIS (геоінформаційна система з відкритим кодом, яка розповсюджується на базі ліцензії GPL Version 2 (GNU General Public License, version 2). Базу даних вирішили створити у двох форматах: GeoPackage – оскільки це відкритий, незалежний від платформи формат для обміну геоданими та SQL (Structured query language — мова структурованих запитів) в СКБД PostgreSQL, яка також відноситься до програмного забезпечення з відкритим кодом (ліцензія).
Останнє питання, яке логічно виникло і в учасників ініціативи, і в її організаторів – чи законно використовувати Open Source програмне забезпечення для розробки містобудівної документації та в адміністративному управлінні? Щоб дати остаточну та однозначну відповідь, ініціативна група отримала юридичний висновок з аргументованими роз’ясненнями законності використання вікритого програмного забезпечення державними органами, юридичними та фізичними особами.
Як проходила розробка ІПТ?
Робота ініціативної групи координувалася її організатарами і передбачала проведення регулярних зустрічей, де обговорювали задачі, способи їх реалізації, пропозиції, питання та проблеми, що виникали в процесі роботи та взаємодії. Основне спілкування проходило в спільному чаті месенджеру, де між учасниками велися конструктивні дискусії у пошуках істини.
На одній із перших зустрічей було сформульовано план робіт із виокремленням конкретних задач, дедлайнами та формулюванням бачення кінцевого результату по кожній задачі. Всі задачі було розбито на два основних етапи. Перший передбачалось реалізувати з червня по жовтень 2022 року. Він мав включати вирішення таких основних задач як реалізація БГД у PostgreSQL та GeoPackage, налаштування файлу проекту QGIS (із налаштованими стилями для шарів), реалізація відношень між класами БГД. На другому етапі, який має розпочатися з грудня 2022 року, передбачалося реалізувати правила топології, закладені затвердженими вимогами до структури БГД, провести тестування БГД та додати деякий функціонал для оптимізації її роботи.
Всі задачі першого етапу були успішно реалізовані:
а) розроблено БГД у PostgreSQL та GeoPackage;
б) налаштовано форми для класів, в тому числі з урахуванням правил щодо обмеження цілісності даних для атрибутів, визначених затвердженими вимогами до БГД;
в) розроблено бібліотеку умовних знаків та налаштовано правила відображення умовних знаків для кожного класу.
г) Протестовано налаштування стилів класів та збережено відповідні налаштування до БГД.
Останньою задачею першого етапу була реалізація відношень між класами. Вона стала єдиною, яка була перенесена на другий етап розробки через те, що в процесі роботи виникло багато питань щодо логіки роботи цих відношень, закладеної розробниками. У пошуках відповіді на це питання учасники ініціативної групи не лише дискутували між собою, але й звертались до сторонніх фахівців із баз даних. Проте, до єдиного бачення учасники так і не прийшли, тому реалізація була перенесена на другий етап проекту.
В процесі роботи над реалізацією БГД поставали різні питання: технічні, щодо реалізації затвердженої структури засобами програмного забезпечення; нормативні – до затверджених наказом вимог структури бази даних; та практичні – щодо застосування БГД в щоденній діяльності її безпосередніх користувачів. Більшість цих питань вирішувалася в процесі обговорень, але ті, на які відповіді учасники не знайшли (прикладом є вищезгадане питання відношень) було сформульовано у відкритому листі до Мінрегіону. Ознайомитися із листом можна за посиланням. Викладені в листі питання поділено на три групи. В першій викладено ймовірні технічні помилки, виявлені у вимогах до структури БГД (наприклад, два атрибути із однаковою назвою в межах одного класу). В другій викладено пропозиції учасників щодо доповнення структури БГД з точки зору її практичного застосування, базуючись на досвіді самих учасників. І в третій сформовано прохання роз’яснити окремі положення та вимоги затвердженого наказу щодо структури БГД – як от наприклад питання логіки відношень, яка закладалася розробниками. На даний момент лист направлено до Мінрегіону і ми очікуємо офіційну відповідь.
Результати першого етапу проекту
19 жовтня 2022 року на відкритому вебінарі “Вільні інструменти розробки містобудівної документації. Презентація першого етапу” було презентовано поточні напрацювання ініціативної групи, а також оголошено про їх розповсюдження на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 licence (CC BY-SA).
На вебінарі учасники краудсорсингової ініціативи розглянули два питання, що стосуються її реалізації – сам проект і контекст його існування.
Юлія Максимова – організаторка проекту, співзасновниця консультаційної групи Julies Data, к.т.н., детально розповіла про його виникнення і організацію, проблеми, які виникали під час розробки і те, як їх вирішували учасники, отримані результати і майбутні дії розробників.
Богдана Стоян – ГАП ТОВ “ПРО ЗЕМ”, архітектор Івано-Франківської філії ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя, розказала про свій досвід в проекті, показала роботу із просторового планування, яку створює за допомогою розроблених інструментів. Цікаво було послухати думки Богдани щодо перешкод у професійній діяльності архітекторів, які спонукали її прийняти участь у проекті.
Сергій Куреня, начальник відділу містобудівного кадастру та моніторингу Чернігівської ОДА, як учасник проекту та представник органів державного управління поділився думками щодо важливості ініціативи для України та про роль якісних геопросторових даних у діяльності громад.
Співзасновник Julie’s Data Олексій Бойко розповів причини створення проекту і соціально-культурне середовище, в якому такі проекти функціонують.
Для того, щоб учасники вебінару глибше зрозуміли викладений контест, організатори запросили Аніту Грейзер, члена керівного комітету QGIS, дослідницю в галузі просторових даних в Австрійському інституті технологій.
Аніта поділилася своїм досвідом використання відкритого ГІС та його роллю в місцевому управлінні Австрії.
Думку Аніти продовжила Надія Бабінська, співзасновниця спільноти OpenUp Ukraine, фахівчиня з відкритих даних, яка поділилась думками про ситуацію з відкритими даними в Україні та перспективи їх використання в умовах війни та після неї.
Відеозапис вебінару доступний на YouTube.
Доступ до результату
Всі бажаючі можуть вільно і безкоштовно користуватись результатом спільної роботи – інструментами розробки містобудівної документації місцевого рівня, заробляючи професійною діяльністю без зайвих операційних витрат.
Отримати доступ до шаблону БГД можна залишивши заявку.
Що далі?
Ініціатива продовжує своє життя та розвиток і ми закликаємо всіх бажаючих долучитись до неї. Найближчі задачі мінімум, які ставляться для реалізації на наступному етапі – це реалізувати відношення між класами БГД, налаштувати перевірку виконання правил топології, які закладені у вимогах до БГД, а також розробити мінімальний набір функціоналу ІПТ для ефективної роботи з комплексними планами громад.
Подяка
Будь-який проект не можливий без тих, хто в нього вкладається, розвиває та вдихає в нього життя. Тож хочемо наголосити на внеску найактивніших учасників ініціативи, які є представниками різних регіонів Україні, різних спеціалізацій та мають різний досвід – що в комбінації дало неймовірний результат, який вилився не тільки в розроблені ІПТ, а й в професійне зростання кожного учасника ініціативи в процесі взаємодії між собою.
Дякуємо кожному:
Юлія Максимова, к.т.н., ас. каф. геоінформатики і фотограмметрії КНУБА, ГІС-спеціаліст консультаційна група Julie’s Data, fb, м. Київ, організатор, керівник, розробник, тестувальник;
Олексій Бойко, спеціаліст із ГІС, співзасновник в Julie’s Data, тел. +380443389370, м. Київ, організатор, розробник, тестувальник;
Стоян Богдана Богданівна, сертифікований архітектор в сфері розроблення містобудівної документації, ГАП ТОВ “ПРО ЗЕМ”, архітектор Івано-Франківської філії ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя, fb, м. Івано-Франківськ, розробник, тестувальник, консультант;
Надія Піліпака, сертифікований архітектор в сфері розроблення містобудівної документації, м.Рівне, розробник, консультант;
Пясецька Оксана Зіновіївна, сертифікований архітектор в сфері розроблення містобудівної документації, м. Львів, розробник, тестувальник;
Кізілова Тетяна Богданівна, ГАП, керівник групи АПМ ДП УДНДІПМ “Діпромісто” Івано-Франківська філія, сертифікований архітектор в сфері розроблення містобудівної документації, м. Івано-Франківськ, розробник;
Ткаченко Ірина, к.т.н., доц. кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” fb, тел.+380664577287, м.Полтава, розробник, тестувальник;
Володимир Мельник, головний архітектор проєктів ТОВ “Херсонземпроект”, сертифікований архітектор в сфері розроблення містобудівної документації, сертифікований інженер-землевпорядник, Fb, м. Херсон, розробник умовних знаків топографічної основи М 1:10000 – М 1:500, тестувальник, консультант;
Сорокін Артем Сергійович, сертифікований інженер-землевпорядник, сертифікований інженер-геодезист, Fb, м. Запоріжжя, розробник;
Гандзюк Юрій Володимирович, сертифікований інженер-геодезист, тел. +380680973596, +380504066205, м. Рівне, розробник;
Олена Цвіль. Спеціаліст з землевпорядкування та кадастру, інженер-проектувальник (планування міст) Fb, м.Чернігів, розробник, консультант;
Наталія Сирота, архітектор, Fb, м. Полтава, розробник, консультант;
Скорик Микола Анатолійович, заступник голови Київського обласного осередку ГО “Асоціація фахівців землеустрою України”, сертифікований інженер-землевпорядник, fb, м. Біла Церква, Київська область, розробник, консультант;
Тюрін Олександр, нач. відділу топографо-геодезичних вишукувань ТОВ “Інститут Ефективних Технологій – Гео”, спеціаліст із ГІС, м.Запоріжжя, розробник, консультант;
Мамчур Дарина Миколаївна, землевпорядник, fb, м. Рівне, розробник;
Куреня Сергій, заступник начальника Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації – начальник відділу містобудівного кадастру та моніторингу, м. Чернігів, розробник;
Шевчик Олеся Миколаївна, заступник начальника відділу ЖКГ, будівництва та архітектури – головний архітектор Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, fb, м. Косів, розробник, тестувальник;
Журавель Богдан, спеціаліст-землевпорядник в ОМС, смт Козельщина Кременчуцький район, Полтавська область, консультант;
Янчук Віра Василівна, керівник Сектору НМЗ ТП та ГІС ДП “УкрНДПІцивільбуд”, м. Київ, консультант;
Попович Олександр Юрійович, Начальник відділу комплексного проектування, МКП “Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури”, м. Вінниця, fb.
