Сьогодні геоінформаційні технології в Україні все ще вбачаються інноваційними. Якщо зважати на їхню поширеність та частоту використання в різних індустріях, то так і є. І, хоча існує велика кількість відкритих прикладних рішень, представники секторів рідко використовують ГІС для оптимізації власних процесів.
Однією з причин для такої необізнаності може бути міждисциплінарна природа геоматики − в залежності від навчального закладу, підрозділ геоінформаційних технологій може належати до факультету екологічних наук, наук про Землю, міського планування та інженерії і т.п. У вузах України є чимала кількість кафедр, що викладають студентам геоматику.
Тож стає цікаво, наскільки затребуваними є ці навички, і чи заповнена ніша геопросторових технологій у різних гілках промисловості.
З нагоди проведення Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій ми вирішили подивитися на ситуацію в аграрному секторі з геопросторової перспективи.
І, хоча заголовок не залишає багато місця для інтриги, ми спробуємо зробити цей огляд цікавим.
Перед хакатоном
Проте безпосередньо у самій концепції Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій цінним є те, що проблематика хакатону була сформульована організаторами у ході діалогу з представниками сектору інформаційних та інших технологій, агрохолдінгів та агрокомпаній, Мінагрополітики України, а також науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.
27 листопада 2015 року в Київському Національному Економічному Університеті відбувся відкритий круглий стіл для представників вищевказаних сторін і всіх бажаючих. Його метою було дізнатися, як вони бачать роль інформаційних та новітніх технологій в агросекторі України, та які питання вважають найактуальнішими для вирішення. Тож, список пріориітетів для Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій було сформульовано з урахуванням потреб агробізнесу, інтересів інвесторів та можливостей розробників.
Заступник Міністра агрополітики України Владислава Рутицька поділилася своїм списком пріорітетних зон взаємодії агросектора з інформаційними та геопросторовими технологіями: “Розробка програмного забезпечення для прозорості ведення земельного кадастру, впровадження практик точного землеробства з використанням геоінформаційних систем, використання безпілотних літальних апаратів, підвищення рівня обізнаності аграріїв в питаннях IT-іновацій, розвиток внутрішнього ринку технологій в аграрно-промисловому комплексі.”
Тобто, на державному рівні потреба у застосуванні геоінформаційних технологій визначена.
Засновник компанії Dron.ua Валерій Яковенко знає про відкритість аграріїв до технологічних інновацій з власного досвіду. Його компанія займається аерофотозйомкою, роботою з ортофотопланами та іншими рішеннями для агробізнесу. За словами Валерія, на початку роботи з новим клієнтом, з боку замовника майже завжди виникає своєрідне відторгнення технологій. Що цікаво, протидія існує не на рівні керівництва, а на рівні обслуговуючого персоналу, тобто агрономів, інженерів і т.д. У тих процесах, де люди зацікавлені у підвищенні ефективності, таких ситуацій не виникає. Маючи великий досвід запроваждення технологічних рішень на великих і середніх підприємствамх, Валерій вбачає основною причиною для багатьох проблем у сільському господарстві відсутність комплексного підходу у питаннях точного землеробства.
На хакатоні
Отже, 19-21 лютого з ініціативи AgTech Ukraine відбувся Всеукраїнський Хакатон Аграрних Інновацій, що став платформою для комунікації та співпраці представників сфери інформаційних технологій, аграрного сектору та Міністерства аграрної політики України.
Протягом 48-ми годин, у центральному офісі Microsoft Ukraine команди мотивованих професіоналів та ентузіастів працювали над своїми проектами. В процесі роботи над презентаціями їх консультували члени журі, які є експертами у галузях агробізнесу, інформаційних технологій, комунікацій, розвитку та інших. Результатом такої інтенсивної праці стали прототипи або вже готові практичні рішення, що є актуальними для агросектору України.
Хоча всі команди йшли на хакатон з власними проектами, така концентрація експертів та ентузіастів (протягом 48 годин хакатону на ньому побувало близько 350-ти людей) створила дивний ефект синергії. Саме тому в списку відзначених журі проектів можна побачити Fresh Space: ідея цього проекта полягає у транслюванні умов навколишнього середовища з віддаленої локації. Виникла вона у команди, що сформувалася безпосередньо на хакатоні. Було визнано, що цей проект має великий потенціал для зовнішнього ринку через просту відтворюваність та орієнтованість B2C. У якості заохочення команда авторів виграла тижневий бізнес-тур до Кремнієвої долини. Цей приклад підтверджує цінність платформи для комунікації між розробниками, клієнтами та інвесторами агросектора, якою став лютневий хакатон.
Інші проекти, що були відзначені на Всеукраїнському Хакатоні Аграрних Інновацій, включають Envy Sensor − сенсор для визначення двуокису вуглецю у повітрі, Фрактал − візуальний конструктор для програмування IoT пристроїв, Рибний Буй – розумний буй для визначення температури води та її хімічного складу.
Серед проектів-лідерів за оцінкою експерного журі можна побачити і проект АЕРО, що використовує дані та методи дистанційного зондування для превентивних рішень у сільському господарстві. Автори запропонували технологію обробки даних зйомки посівних площ в ультрафіолетовому діапазоні для виявлення наявності на них шкідників.
Проект АЕРО − фактично єдиний проект-лідер на хакатоні, що базується на геопросторових технологіях. Це доволі дивно, оскільки організатори хакатону заздалегідь розповсюдили список проблем, на які учасникам хакатону пропонувалося звернути увагу.
Серед списку ключових питань від організаторів знаходились теми, що базуються на геопросторових компонентах:
-електронні карти полів;
-електронний облік земельного банку;
-електронний облік паїв;
-використання безпілотних літальних апаратів для зйомки;
-трекінг пересування техніки;
-точне землеробство.
Це доволі велике поле для розробки рішень, чи не так? На жаль, на агрохакатоні пропозицій, які б відносилися до переліку вище, було небагато. Але щиро сподіваємось, що на наступних заходах наші колеги розкриють карти, і поділяться своїми проектами та ідеями для агробізнесу!
Підсумовуючи, можемо сказати, що є великий потенціал для розробки ГІС-рішень агропромислового комплексу. На рівні візії − і на рівні влади, і серед керівників підприємств − потреба в геоінформаційних рішеннях є визначеною, є навіть сформульовані конкретні завдання. Але існує технологічний пробіл серед розробників таких рішень, а також вади у сприйнятті комплексних технологій робітниками підприємств.
Цікаво буде почути вашу думку щодо перспектив використання ГІС у агросекторі України.
Чому бути, конвергенції чи дивергенції?
