Як показує аналіз Українського законодавства, ситуація із використанням дронів, дуже нагадує старий анекдот про “невловимого Джо”, який тому і був невловимий, що нікому не треба було його ловити. Так і дрони – безперешкодно літають тому, що ніхто особливо не намагається суворо дотримуватися законодавства, в якому використання безпілотників наразі чітко не прописане. Але, що стосується в першу чергу комерційного використання дронів, в тому числі з метою фотозйомки, їх застосування законом скоріше заборонено, ніж дозволено.
Приблизно така ж ситуація склалася і в Білорусі, де вимоги навіть жорсткіші. Суворо кажучи, на території Республіки Білорусь фактично неможливо використовувати БПЛА в цивільній авіації не порушуючи закон. Бо безпілотники згідно з законодавством Білорусі є повітряними суднами, до яких висуваються ті ж вимоги, що й для інших повітряних суден. Зокрема, вони мають бути зареєстровані, але реєстрація цивільних безпілотників наразі не проводиться, бо відсутні сертифікати типу повітряних суден, які приймалися б Департаментом з авіації Міністерства транспорту та комунікації Республіки Білорусь, на який покладені функції реєстрації цивільних повітряних суден. Без реєстрації неможливо отримати дозвіл на польоти, а без дозволу польоти БПЛА в повітряному просторі Республіки Білорусь заборонені.
В той же час порядок використання БПЛА в державній авіації Білорусі (військова, МНС, прикордонна тощо) законом вже встановлений та вони активно використовуються.
Невтішна ситуація із законним використанням цивільних дронів і в Російській Федерації. Дрони можливо використовувати, але за умов отримання цілого пакету документів.
Користувач безпілотника має отримати:
• сертифікат льотної придатності (посвідчення про придатність до польотів);
• державний і реєстраційний або обліковий розпізнавальні знаки;
• сертифікат (свідоцтво) про допуск до керування повітряним судном осіб з числа авіаційного персоналу;
• підтвердження органу Єдиної системи організації повітряного руху (ЄС ОрПР) про встановлення тимчасового або місцевого режиму і включення поданого встановленим порядком плану польоту БЛА в добовий план зонального та районного центру Єдиної системи;
• дозвіл на використання повітряного простору від органу ЄС ОрПР.
Дані аерозйомки, як і в інших пострадянських державах, автоматично отримують статус державної таємниці. Тобто для того, щоб мати можливість використовувати ці дані, необхідно отримувати спеціальний допуск і знімати гриф секретності. Наприкінці грудня 2015 року в Росії прийняті зміни до Повітряного кодексу, що передбачають обов`язкову реєстрацію дронів з вагою від 250 г, закон має вступити в силу в квітні 2016 року. Міністерство транспорту вже оприлюднило для суспільного обговорення підзаконний акт про затвердження порядку обліку БПЛА в Російській Федерації. Обмеження ваги безпілотників у 250 грамів, при складній процедурі реєстрації апаратів, до яких відносяться навіть іграшки, одразу ж викликало зрозуміле незадоволення виробників та користувачів дронів. Докладно про це в сюжеті: http://tv.rbc.ru/archive/
Більш “просунутими” в плані розвитку законодавства щодо безпілотників є країни ЄС. Так, у Великобританії Управлінням цивільної авіації (CAA) встановлені наступні правила використання дронів:
• дрони мають використовуватись лише в зоні “прямої видимості” людини – це, як правило, 500 м по горизонталі або 122 м по вертикалі;
• Безпілотні літальні апарати, оснащені камерою, мають літати не ближче 50 м від людини, транспортного засобу, будівлі або споруди;
• БПЛА, оснащені камерою, не мають літати в радіусі 150 м від густонаселених районів або зібрання великих груп людей, наприклад, спортивних заходів чи концертів;
• Оператори повинні мати дозвіл CAA на використання безпілотників у комерційних цілях.
Рис. Основні правила використання дронів, встановлені у Великобританії, подані на офіційному сайті САА у максимально доступному форматі.
Однак, навіть наявність досить чітких та зрозумілих правил не є гарантією безпечного використання дронів. Актуальність проблеми підкреслюється все зростаючою кількістю інцидентів у різних частинах світу, коли безпілотники неочікувано з’являються на шляху літаків під час їх зльоту або посадки.
Євросоюз є світовим лідером щодо використання дронів у цивільній сфері. Створення загальноєвропейського законодавства щодо безпечного використання безпілотників, які в Європі частіше називають Remotely Piloted Aircraft Systems (RPAS), на відміну від прийнятого в США скорочення UAV (від Unmanned Aerial Vehicle), планується здійснити до 2017 року.
Згідно з діючим законодавством ЄС, БПЛА зі злітною масою менше 150 кг повністю підпадають під національну юрисдикцію держав – членів ЄС. У майбутньому передбачається зняття цього обмеження та розробка загальноєвропейських норм та правил використання безпілотників.
Сьогодні регуляторні механізми управління польотами БПЛА існують або розробляються в Австрії, Хорватії, Чеській Республіці, Данії, Франції, Німеччині, Італії, Ірландії, Польщі, Іспанії і Великобританії. У Данії, Великобританії та Нідерландах працюють льотні школи з підготовки пілотів дронів, у Нідерландах і Великобританії діють понад 500 ліцензованих пілотів БПЛА.
Наразі ведеться робота зі створення загальноєвропейської системи правового регулювання використання дронів.
5-6 березня 2015 року в Ризі відбулася конференція Європейського Союзу з безпілотних авіаційних систем, де була прийнята Ризька декларація із безпілотних літальних апаратів «Створення майбутнього авіації». В Ризькій декларації викладені 5 основних принципів майбутнього розвитку БПЛА в Європі:
- Безпілотні літальні апарати повинні розглядатися як новий тип повітряних суден з пропорційними правилами, заснованими на ризику кожної операції;
- Правила ЄС для безпечного надання послуг БПЛА повинні давати можливості розвитку промислових інвестицій;
- Технологія і стандарти повинні розвиватися в напрямку повної інтеграції БПЛА в європейський повітряний простір;
- Суспільне визнання є ключовим для розвитку послуг, що надаються за допомогою БПЛА;
- Відповідальність за використання БПЛА несе оператор, що ним керує.
29 жовтня 2015 року на сесії Європарламенту в Страсбурзі була прийнята резолюція щодо безпечного використання безпілотних авіаційних систем, що закликає розробити спільноєвропейське законодавство Євросоюзу, яке регламентує використання безпілотних літальних апаратів.
Зокрема, в резолюції підкреслюється, що в законодавстві має чітко визначатися різниця між професійним та рекреаційним (розважальним) використанням дронів, та вимоги до них мають відрізнятися залежно від мети використання БПЛА.
Загальний напрям розвитку законодавства ЄС – мінімізація ризиків, пов’язаних із використанням дронів, при одночасному запобіганні стримування розвитку безпілотників та їх застосування в різних галузях господарства. Ризик-орієнтований підхід розвитку БПЛА, що був наголошений Ризькою декларацією, підкреслюється і в рішенні Європарламенту. Особливо наголошується на тому, що обов’язковою умовою розвитку БПЛА в Європі має бути розвиток технологій безпеки, в тому числі, спрямованих на охорону приватного життя, захист дронів від угону, від пошкодження, а також на своєчасне виявлення та знешкодження дронів, що створюють загрозу життю людей або функціонуванню об’єктів на землі або у повітрі.
Майбутні європейські та світові правила щодо використання БПЛА, мають розглядати наступні питання:
• льотної придатності;
• специфіки сертифікації БПЛА;
• комерційного та розважального використання;
• ідентифікації дронів та їх власників, або операторів;
• затвердження навчальних закладів для пілотів;
• навчання та ліцензування пілотів;
• діяльності дронів;
• відповідальності та страхування;
• захисту даних та конфіденційності;
• безпольотних (вільних від польотів) зон;
• встановлення геозон з різними режимами дозволу на польоти.
Функції загальноєвропейського регулювання діяльності БПЛА в майбутньому передбачається покласти на Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA). Розробкою технічних питань щодо встановлення правил безпеки, вимог до сертифікації та безпечної інтеграції великих та малих БПЛА в повітряний простір та аеродроми Європи займається JARUS. JARUS (Joint Authorities for Rulemaking on Unmanned Systems) це добровільне об’єднання національних повноважних органів з питань цивільної авіації 22 європейських країн, основним завданням якого є розробка норм діяльності безпілотних систем.
Україна розраховує на допомогу Євросоюзу у встановленні норм і правил використання БПЛА з метою подальшої інтеграції України у загальноєвропейське правове поле.
