Використання дронів у сільському господарстві потенційно може бути дуже широким. Перелік завдань, для вирішення яких застосовуються БПЛА, залежить від потреб споживача та обладнання, що використовується. Економічний ефект застосування дронів обумовлюється напрямом їх використання та складається з прибутку від збільшення врожаїв та зниження витрат пального, насіннєвого матеріалу, добрив, агрохімікатів та зрошувальних вод.
Використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), або інакше – дронів, у останні роки стрімко поширюється майже на всі сфери життя. Дрони застосовують повсюдно: від секретних військових операцій та патрулювання кордонів до рятувальних місій та вирішення суто побутових питань – фотозйомок сімейних подій або доставки піци. Створюється враження, що чи не єдиним фактором, що стримує розвиток та застосування дронів у розвинених країнах світу сьогодні стає законодавство, яке захищає приватні інтереси громадян від цих занадто «спостережливих» пристроїв та піклується про боротьбу зі злочинністю та безпеку повітряного простору.
Однак, мирне використання БПЛА в різних галузях науки та господарства – промисловості, лісівництві, екології, картографії, космічних дослідженнях тощо неможливо переоцінити. Одним із найперспективніших напрямків застосування дронів є сільське господарство. За прогнозами Міжнародної асоціації безпілотних систем (AUVSI), БПЛА будуть мати найбільший вплив саме на сільськогосподарську галузь. Прибуток від використання БПЛА в аграрній сфері США спеціалістами оцінюється у 75 мільярдів доларів США до 2025 року за рахунок створення нових робочих місць та оптимізації існуючих процесів.
Використання дронів у сільському господарстві зводиться до виконання ними двох основних функцій: транспортної та моніторингової.
Дрон – робочій інструмент сучасного аграрія. Фото – Drone.UA
У першому випадку це, головним чином, обприскування полів отрутохімікатами. Крім того, можливе застосування дронів для термінової доставки ліків, хімічних препаратів чи, наприклад, запчастин до ділянок, розташованих у важкодоступних районах.
Моніторингова функція дронів набагато ширша. Залежно від апаратури, що використовується, БПЛА надають широкі можливості як для агровиробників, так і для установ, що контролюють використання земель та сільгоспвиробництво. Найчастіше для моніторингу сільгоспугідь застосовують дрони, оснащені фотокамерами, які проводять зйомку у видимому діапазоні, або NIR-модифікованими камерами, які дозволяють здійснювати зйомку у видимому та ближньому ІЧ-діапазоні, що дозволяє в подальшому розраховувати індекс NDVI, який традиційно використовують для оцінки стану рослинності.
Однак, при виборі камери для інфрачервоної зйомки треба бути уважним до її характеристик та виробника. Як вказують фахівці компанії Pix4D, модифікація звичайних фотокамер для вимірювання інфрачервоного випромінювання, хоча і є відносно дешевим та доступним способом, дає набагато більш складні для інтерпретації результати порівняно зі спеціальними радіометричними камерами, точність цих результатів важко оцінити, крім того, вони можуть змінюватись з часом.
Можливості використання БПЛА в сільському господарстві залежно від виду апаратури.
Застосування тепловізорів, що сприймають випромінювання в тепловому діапазоні, надає також змогу оперативної побудови термокарт поверхні ґрунтів, що є особливо актуальним для фермерів у період посівної, або для керування зрошувальними системами. На сьогодні ще немає значного досвіду використання БПЛА, оснащених тепловізорами, у сільському господарстві, однак, це технологія, що стрімко розвивається, та її широке застосування – питання найближчого часу. Комбінація дрон-тепловізор вже пропонується на ринку та використовується не лише військовими, а й, наприклад, мисливцями чи археологами.
Наш досвід показує, що навіть зйомка звичайною фотокамерою з високою роздільною здатністю дозволяє отримати гарні результати щодо оцінки стану посівів та прогнозу врожаїв.
Економічний ефект використання БПЛА в аграрному секторі залежить від того, хто та з якою метою їх застосовує.
Для агровиробника економічний ефект полягає у:
- економії пального за рахунок оптимізації кількості обробок та шляхів проходу техніки;
- мінімізації використання насінневого матеріалу, добрив та поливних вод за рахунок запобігання їх непродуктивних витрат;
- збереженні та підвищенні врожаїв за рахунок своєчасного посіву та збирання врожаю, диференційованого, залежно від потреб сільгоспкультур в умовах конкретного поля, підживлення, зрошення, проведення обробок отрутохімікатами;
- запобіганні втрат врожаїв за рахунок неякісного проведення технологічних операцій, пошкоджень хворобами та шкідниками, крадіжок тощо;
- оптимізації витрат на виробництво та підвищення якості планування виробничої діяльності агропідприємств;
- уточненні прогнозів отримання врожаїв та прибутків від реалізації продукції.
Для страхових компаній виражається у :
- запобіганні ризиків при страхуванні агропідприємств.
Для державних контролюючих установ складається з:
- отримання достовірних прогнозів врожаїв поточного року;
- запобігання кредитування недобросовісних товаровиробників,
- стеження за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства та своєчасномого запобігання порушень та застосування штрафних санкцій.
Отже, на сьогодні потенційно використання дронів у сільському господарстві має значні перспективи, які, однак, стримуються певними мінусами застосування безпілотників. Про основні проблеми застосування дронів у сільському господарстві ми розповімо у наступному пості.
