Ефективне використання дронів у сільському господарстві: що необхідно?

За усієї своєї привабливості та перспективності, впровадження дронів у сільському господарстві а, отже, і їх просування на ринку, стикається із цілим рядом проблем. Якщо з використанням БПЛА для обприскування посівів ситуація більш-менш зрозуміла як для постачальника, так і для споживача послуги, і всі складнощі вкладаються у формулу «ціна питання», до при застосуванні дронів для дистанційного моніторингу ситуація значно ускладнюється.

Треба зауважити, що значна кількість проблем є спільною для всіх методів дистанційного моніторингу, незалежно від джерела одержання інформації.

Ці проблеми можна поділити на:

০ проблеми використання БПЛА, що виникаюсть у споживачів послуг (агровиробників, страховиків та контролюючих установ);

০ складнощі, з якими стикаються постачальники послуг.

Для кращого їх розуміння, та пошуку шляхів вирішення проблеми при використанні дронів  можна умовно поділити за джерелами виникнення на технічні, методичні, психологічні, юридичні, огранізаційні та економічні. Детальніше:

Отже, частково проблеми застосування дронів (як і інших методів дистанційного моніторингу) є об’єктивними – пов’язаними з технічними аспектами використання БПЛА та дешифрування результатів зйомок, юридичними нюансами та економічною складовою питання, а частково –  суб’єктивними – пов’язаними зі складнощами сприйняття та прийняття нових технологій, їх впровадження у виробництво (психологічні й організаційні). Відповідно, для їх подолання необхідно застосовувати адекватні причинам методи.

Головна проблема споживача – це неможливість або/та небажання замовлення послуг дистанційного моніторингу.

Вона виникає внаслідок наступних підпроблем:

❶ Недоведеність економічної доцільності пропозицій щодо дистанційного моніторингу.
Аналіз пропозицій різноманітних компаній з послугами дистанційного моніторингу, показує, що всі вони навіть приблизно не вказують можливий економічний ефект застосування послуг, що пропонують при тому що вартість послуг доволі висока для українського фермера, крім того більшість пропозицій щодо дистанційного моніторингу розраховані на крупного споживача, з мінімальними обсягами замовлення в декілька тисяч га;

❷ Більшість пропозицій просуваються із розрахунком на вимоги точного землеробства, яке на сьогодні в Україні має досить обмежене застосування, оскільки потребує додаткових суттєвих капіталовкладень.

Отже, при всьому об’ємі пропозицій, для непідготовленого користувача так і лишається незрозумілим, навіщо йому дистанційний моніторинг, тому що економічна ефективність використання не доведена (проблема ускладнюється закритістю внутрішньої комерційної інформації холдингів, отже ті, хто вже має позитивний досвід з економічними викладками, не спішать ним ділитися). З іншого  боку, такий споживач, як контролюючі органи, сьогодні не зацікавлений у дронах, тому що їх діяльність не врегульована законодавством.

(Фото © Рами Анвар Аль-Манасра)

На жаль, навіть на такому крупному форумі з розвику агробізнесу, як Агропорт-2015, постачальники послуг з дистанційного агромоніторингу презентували себе головним чином перед конкурентами. На секції Agrosmart, де презентувались найсучасніші технології агромоніторингу, споживачів послуг майже не було. На знімку – виступ представника компанії Intetics «Дрони як сервіс».

Вирішення

Головна проблема постачальника сьогодні, на мою думку, це перевага пропозиції над попитом, а отже вирішення її полягає у

❶ пошуку оригінальних рішень, незайнятих ніш через аналіз реальних потреб споживачів та підлаштування під ці потреби;

❷ «вихованні споживача» – веденні просвітницької діяльності, проведенні тренінгів та навчальних програм тощо з доведенням конкретних прикладів ефективного використання БПЛА;

❸ мінімізації вартості виконання робіт при одночасній пропаганді економічної вигоди використання дронів (так само як і інших методів ДЗЗ);

❹ розробці пропозиції різного цінового рівня з орієнтацією не лише на агрохолдинги, а й на малий і середній агробізнес.

Таким чином, для більш активного та ефективного використання БПЛА в сільському господарстві, так само як і інших послуг з дистанційного агромоніторингу, необхідне комплексне вирішення проблеми – вдосконалення послуг, формування зацікавленості споживачів, розширення ринкових пропозицій, розвиток комунікації між споживачами та постачальниками послуг.