Digitals. Огляд основного інструменту землевпорядників України

Наприкінці 2016-го року університет, у якому я викладаю, придбав ліцензії Digitals. Цей програмний продукт використовується переважно спеціалістами землевпорядного профілю, і хоч самі розробники не відносять його до класу ГІС, зараз він є одним з досить популярних інструментів для опрацювання просторових даних в Україні. До цього я майже не стикався з подібним ПЗ, працюючи переважно з ArcGIS та QGIS. Тому у цьому пості пропоную поглянути на програму у якій «робиться вітчизняний землеустрій» очима ГІС-івця.

 

Трохи про взаємовідносини ГІС та землеустрою

Галузь землеустрою будь-якої країни надзвичайно споріднена з галуззю ГІС-технологій. До того ж, часто саме потреби землеустрою стимулювали розвиток ГІС. Уявіть, наприклад, що вам необхідно організувати збереження інформації про мільйони земельних ділянок. Реалізація подібної завдання на належному рівні без залучення можливостей ГІС призведе до справжнього хаосу у земельних відносинах країни. Та й звичайні землевпорядники швидко оцінили переваги цифрових технологій порівняно з можливостями кульманів, олівців та калькуляторів. Тому, одними з класичних прикладів використання ГІС-технологій є саме виконання задач пов’язаних зі збереженням інформації про земельні ділянки, побудовою топографічних планів, створенням формалізованих звітних документів. Всі ці можливості є в переважній більшості популярних повнофункціональних ГІС (наприклад, ArcGIS, MapInfo, QGIS) та широко використовуються землевпорядниками багатьох країн.

Не є винятком з цього правила і Україна, де ГІС-технології впродовж понад двох десятиліть активно використовуються для ведення землеустрою. Але, повнофункціональні ГІС типу ArcGIS не набули значної популярності. Це пояснюється низкою причин до яких можна віднести орієнтованість землеустрою на перелік вітчизняних державних стандартів, що не реалізовані у програмному забезпеченні закордонного виробництва, певну надмірність функцій подібних ГІС, в порівнянні з потребами землеустрою, а також, можливо, загальну не зацікавленість світових брендів ГІС у достатньо неплатоспроможному ринку ПЗ України. Водночас землевпорядники України користуються програмами вітчизняної розробки, можливості яких багато в чому повторюють функції ГІС.

З усієї множини подібних програмних продуктів варто згадати про ІНВЕНТ-ГРАД, Геопроект, ГІС-6, а також низка розширень для САПР AutoCAD. Але, деякі зі згаданих програм є досить застарілими (наприклад, ІНВЕНТ-ГРАД розроблявся ще під DOS), розробка деяких припинилась (Геопроект), а деякі з них просто не набули значного поширення. Дещо виділяється з цього списку Digitals, що спочатку була простим векторизатором топографічних планів, а з часом перетворилась у справжній «комбайн», можливості якого охоплюють не тільки потреби землевпорядників, але й фотограметристів, геодезистів та картографів. Звісно, можна довго дискутувати про долю ринку Digitals серед подібних програм та кількість її користувачів (в решті решт, вибір конкретного робочого інструменту для кожного фахівця часто зумовлюється особистим смаком та звичкою). Але проглядаючи форум землевпорядників України та подібні спільноти у соціальних мережах, вивчаючи навчальні програми ВНЗ, що готують землевпорядників, та спілкуючись зі знайомими професіоналами галузі, можна прийти до висновку, що саме Digitals є одним з основних робочих інструментів українського землеустрою.

 

Особливості ліцензування та інсталяції Digitals

Перше, що одразу вирізняє Digitals від знайомих ГІС-продуктів — це особливості захисту ліцензії програми. Так, для цього використовується спеціальний USB-ключ, що підтверджує ліцензійність продукту. Ліцензії можуть бути як індивідуальними, так і мережевими (тобто один ключ використовуватиметься для запуску програми на різних ПК). Окрім цього в ключі записується інформація про придбані розширення програми, зокрема модулі обробки геодезичних спостережень, створення ортофотопланів, автоматизованої векторизації (рис. 1).

Подібний підхід до захисту ліцензії, звісно, не є унікальним і широко використовується багатьма розробниками. Ключ Digitals без всяких проблем розпізнався операційною системою, а встановлення серверу ліцензії та його налаштування зайняло менше хвилини часу.

 

Рис. 1 Вікно з доступними модулями Digitals
(так в контактах дійсно є номер ICQ)

 

З інсталяцією Digitals справи ще простіші, а точніше процес інсталяції як такий фактично відсутній. Для встановлення програми достатньо скопіювати директорію з файлами та запустити виконавчий файл. Такий підхід знову дещо дивує своєю простотою (згадуються всі горнятка кави випиті за спогляданням вікна інсталяції ArcGIS). Встановлення Digitals на робочому ПК пройшло без всяких проблем. Щоправда, спроба встановити Digitals на домашньому комп’ютері та в комп’ютерному класі обернулася невдачею, бо Digitals ніяк не міг домовитися з певними бібліотеками.net та MS SQL Server. Тут мені випала нагода перевірити якість роботи служби підтримки Digitals, яка, крім традиційного телефону, працює через Skype, Facebook або TeamViewer. Відповідь техпідтримки через Skype найдійшла миттєво і поради були досить фаховими. Шкода тільки, що знайти причину помилки їм так і не вдалося і вирішенням проблеми стало перевстановлення операційної системи на чотирнадцяти ПК, після чого все нарешті запрацювало.

Тому можна зробити висновок, що інсталювати Digitals просто, але тільки якщо у вас досить чиста система без «мільйону програм та бібліотек». Окрім цього антивірус час від часу невдоволено повідомляє про підозрілу активність клієнту серверу ліцензії та намагається заблокувати його в карантині, це, звісно, дрібниця, але враження дещо псує.

 

Інтерфейс Digitals

Що справді псує враження від Digitals так це його інтерфейс. Виникає враження, що він залишився незмінним починаючи від перших версій програми, коли його намалювали самі ж програмісти (а, можливо, так і є?!). Звісно, можна говорити, що вигляд кнопок та меню для професіонала неважливий і чим простіший інтерфейс тим краще працюється з програмою (згадаймо vim та FAR). Але перемикаючись між вікнами ArcGIS чи QGIS (не кажучи вже про ArcGIS Pro і AutoCAD Civil 3D) та Digitals, виникає враження, що пересідаєш з сучасного Hyundai у загальний вагон Укрзалізниці. Результат ніби той самий, але враження від подорожі зовсім різні (рис. 2).

 

Рис. 2 Вигляд інтерфейсу AutoCAD Civil 3D та Digitals

 

Викликає питання також така особливість інтерфейсу Digitals як його інтуїтивність та те, що характеризується словом «usability». Про значну частину можливостей програми можна дізнатися або уважно читаючи посібник користувача, або випадково. Останній варіант навіть більш імовірний, бо за кількістю навчальних матеріалів Digitals не може конкурувати з ArcGIS чи QGIS, а офіційний посібник користувача досить лаконічний. В сукупності з відсутністю контекстних підказок та майстрів, частина функцій програми залишається фактично прихованою. Наприклад, випадково натиснувши правою кнопкою миші на журнал тахеометричного знімання, я дізнався, що це змінює формат його представлення, жодних же кнопок, підказок чи видимих елементів інтерфейсу для виконання цієї дії нема.

 

Функціональні можливості та загальні враження від роботи з Digitals

Функціональні можливості Digitals задовольняють досить широке коло завдань, пов’язаних із опрацюванням аерофотознімків, землеустроєм, топографією. Всі ці можливості виконуються окремими утилітами, доступ до яких можна отримати через програму ЦФС «Дельта». (рис. 3).

 

Рис. 3 Інтерфейс програми ЦФС «Дельта»

 

З усіх доступних утиліт, найпотужнішою та найфункціональнішою є утиліта «Сбор», яка в рядку меню Windows називається Digitals XE (так, логіка присвоєння назв у НПП «Геосистема» досить своєрідна). За функціями ця утиліта є досить потужним картографічним редактором орієнтованим на побудову топографічних планів місцевості (рис. 4).

 

Рис. 4 Інтерфейс програми Digitals XE

 

Беззаперечною перевагою цього редактору є наявність умовних знаків відповідно до українського класифікатору умовних знаків різних масштабів та значної кількості інструментів, зручних саме для побудови топографічних планів. Окрім цього, програма дозволяє обчислювати засічки, працювати з ортофотопланами, здійснювати запити до реєстрів, перераховувати координати. В сукупності з можливостями побудови цифрових моделей рельєфу та автоматизованого викреслювання горизонталей на їх основі, зовсім не дивно чому Digitals стала основним робочим інструментом багатьох професіоналів, чия робота пов’язана з викреслюванням топографічних планів та землеустроєм загалом.

Маючи невеликий досвід топографічного картографування в ArcGIS, я спробував виконати аналогічну роботу засобами Digitals. Робочий процес залишив досить приємні враження. Обчислення результатів тахеометричного знімання пройшло досить швидко, а сам файл спостережень з електронного тахеометру імпортувався без усіляких проблем. Процес викреслювання самого топографічного плану (або збору, якщо говорити в термінології розробників Digitals) теж пройшов швидко. Всі потрібні умовні знаки легко знаходились, а інструменти редагування дозволяли швидко виправляти допущені помилки. І водночас залишилося відчуття, що я не використав і десятої частки можливостей інструментарію програми і за набуття певного досвіду всі роботи могли б виконуватися значно швидше.

Трішки розчарувало лише те, що деякі функції програми або відмовлялися працювати (наприклад, завантаження веб-карт), або видавали системні помилки, або взагалі призводили до закриття програми (наприклад, мені так і не вдалося перемкнути інтерфейс програми на українську мову) (рис. 5). Звичайно, ці проблеми мають якесь просте вирішення і не виникають у досвідчених користувачів Digitals, але все ж хотілося б, щоб і сама програма намагалася якось більш дружньо пояснювати, що саме пішло не так і як це можна виправити.

 

Рис. 5 Фрагмент побудованого плану та неочікувані помилки

 

Невеликий підсумок

Звісно, за кілька місяців епізодичної роботи неможливо однозначно та об’єктивно оцінити програмний продукт з настільки багатогранними функціями, як Digitals. Загалом мені здалося, що основний принцип Digitals, це забезпечення потреб вітчизняного землеустрою. Відповідно розробники і не намагаються конкурувати з ГІС-продуктами, а натомість максимально задовольняють потреби фахівців галузі. Такий підхід, з одного боку, позитивно відобразився на функціональних можливостях програми, але, з іншого боку, суттєво підвищив поріг входу для новачків та спеціалістів з досвідом роботи в іншому ПЗ. В сукупності з не найкращим інтерфейсом та забезпеченістю документацією повсякденна робота в Digitals в перші роки роботи може стати не найприємнішим досвідом. Тому, якби в мене запитали «Чи повинен спеціаліст у галузі геодезії та землеустрою вміти працювати в Digitals?» я б відповівів «Однозначно, так!». Але якби питання сформулювали як: «Чи хотів би ти використовувати Digitals, як основний інструмент для вирішення своїх завдань», відповідь би була «О ні, тільки не це!».

 

Посилання

Офіційний сайт Digitals — http://www.vinmap.net/.

Посібник користувача Digitals — http://www.vinmap.net/book/