З 24 лютого життя України докорінно змінилося. Звичне життя зруйноване та рухається зараз за новими правилами. Але Україна продовжує жити, успішно бореться за перемогу та планує своє повоєнне відновлення.
Змінились також, як умови використання безпілотних повітряних суден, так і їх значення.
Обговоренню саме цих питань був присвячений круглий стіл проведений 20 вересня 2022 року на факультеті землевпорядкування НУБіП України спільно з ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», Земельною спілкою України та ГО «Асоціація сертифікованих інженерів-геодезистів України». Серед 80 учасників обговорення були провідні фахівці в галузі землеустрою, представники бізнесу та вищих навчальних закладів.
Присутні ділилися власним досвідом роботи в умовах війни та баченням можливих перспектив та ролі безпілотних технологій в повоєнному відновленні України. Детальний огляд даного заходу представлений Л.Гунько
З 24 лютого 2022 року, з початку оголошення воєнного стану, повітряний простір України закритий для цивільних користувачів, в тому числі будь-яких безпілотних повітряних суден (БПС). Однак, безпілотники вже давно стали важливим інструментом при виконанні цілого ряду завдань, а в умовах надзвичайного ризику, що створюється для людей в умовах війни, вони стають фактично незамінними. Адже повне припинення використання БПС тягне за собою великі матеріальні, і, що надважливо, людські втрати. Отже, наразі актуальним питанням є наявні можливості використання дронів.
Зараз Україна веде героїчну боротьбу за визволення своєї території від російських загарбників. Тож зрозуміло, що тема військового використання безпілотників наразі пріоритетна.
Фото
Але ми не будемо занурюватись у цю тему в даному дописі, бо це питання для фахівців та “посвячених”. Зазначимо лише, що в Україні є значна кількість компаній та фахівців, що займаються розробкою, налаштуванням та вдосконаленням дронів та обладнання для них. Однак, як сказав під час круглого столу 20 вересня Михайло Федишин – голова Тернопільського осередку АФЗУ, компаніям-розробникам наразі дещо не вистачає зворотного зв’язку із військовими для кращого розуміння потреб та оцінки якості роботи створеного обладнання.
Щодо цивільного використання дронів – можливість їх використання залежить від мети та регіону, де планується використовувати БПЛА. Використання дронів під час воєнного стану можливо лише за умови отримання дозволів від військової адміністрації та погодження діяльності з територіальними управліннями поліції та служби безпеки України. Рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області ухвалює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Під час вищезгаданого круглого столу СЕО компанії DroneUA Валерій Яковенко та Февзі Аметов, розповіли, що якщо для проведення аерофотознімання та картографо-геодезичних робіт для приватних компаній можливостей отримати дозвіл до останнього часу фактично не було, то для сільськогосподарського використання дронів з метою внесення ЗЗР це складно, але цілком можливо.
Для забезпечення належного використання безпілотних повітряних суден у сільському господарстві суб’єктам господарювання необхідно звернутися до відповідної обласної військової адміністрації на предмет можливості використання на конкретній території (у районі) безпілотних повітряних суден.
Використання дронів в умовах воєнного часу
Однак, з огляду на тривалий характер війни, розв’язання питання поновлення топографо-геодезичної діяльності в Україні стає все більш актуальним.
З 15 червня набув чинності “Порядок видачі спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань під час дії воєнного стану, їх обліку та зберігання”, в якому, однак, можливість використання безпілотних повітряних суден або аерофотознімання не згадується.
Отже, на часі визначення режиму використання нижнього повітряного простору для безпілотних повітряних суден на територіях де це технічно можливо з огляду на перебіг бойових дій.
Наразі вже маємо такий досвід в межах окремих областей. Так, наприклад 12 серпня 2022 року рішенням Ради оборони Чернівецької області затверджено “Порядок використання безпілотних повітряних суден на території області у період дії воєнного стану”, де наводиться алгоритм отримання дозволів для використання дронів суб’єктами господарювання. Дозвіл на проведення робіт (в першу чергу сільськогосподарських) можливо отримати на підставі заяви, поданої у штаб зони територіальної оборони через Чернівецьку обласну державну (військову) адміністрацію. На частині території області, що віддалена від державного кордону на 25 км, встановлена зона з особливим режимом використання повітряного простору, де використання дронів максимально обмежене. Зона заборони на використання дронів проходить на глибину 5 км від державного кордону України.
Необхідність використання безпілотників в Україні сьогодні обумовлена тим, що вони дозволяють проводити роботи в місцях небезпечних для життя людей – на замінованих територіях, при загрозі обстрілів, обвалів, підриву боєприпасів, що не вибухнули, в зонах ймовірного хімічного та радіоактивного забруднення тощо.
Першим успішним досвідом використання агродронів під час воєнного стану було оприскування насаджень лохини ТОВ «Family Garden» на деокупованих територіях Київської області. За словами Генерального директора компанії І. Гречківського, в ситуації, коли сільгосптехніка була частково знищена, частково вивезена загарбниками, а територія господарства замінована, ніякої іншої можливості, крім використання агродронів для обробітку насаджень в необхідні для цього терміни просто не було. Агродрони допомогли аграріям дотриматися вимог стандартів щодо термінів обробки насаджень та отримати якісну сертифіковану продукцію.
Отже, навіть під час воєнного стану ряд компаній в Україні продовжує виконання робіт для сільгоспвиробників. За допомогою агродронів проводиться
- підживлення рослин (внесення добрив);
- розпилення гербіцидів (боротьба з бур’янами);
- розпилення засобів захисту рослин для боротьби з хворобами та шкідниками;
- внесення біостимуляторів, регуляторів цвітіння та росту;
- десикація рослин перед збиранням.
З точки зору дотримання питань безпеки та можливості отримання дозволів на виконання робіт, агродрони мають певні переваги. По-перше, вони призначені виключно для проведення сільгоспробіт з оприскування полів, отже не обладнані фото та відеокамерами та не можуть вести аерофотознімання та передавати інформацію. По-друге, висота польоту агродронів зазвичай не перевищує 5 м та вони працюють над конкретним полем, що унеможливлює їх паралельне використання з іншою метою.
Навіть за мирних часів використання агродронів давало змогу суттєво зекономити на пальному та запобігти переущільненню ґрунтів внаслідок зменшення кількості проходів техніки. У воєнні часи мінімізація перебування на полі техніки та людей – це вже питання не лише грошей, а й безпеки.
Крім сільськогосподарського використання у цивільних дронів з’явилося багато нових завдань, в яких саме питання безпеки та збереження життя виходить на перший план. А саме –
- пошук зниклих людей
- фіксація воєнних злочинів
- оцінка обсягів руйнувань та стану пошкоджених будівель та споруд
- оцінка збитків завданих навколишньому середовищу
- прогнозування небезпеки знаходження боєприпасів, що не вибухнули за ступенем ураження території під час обстрілів
- оцінка стану сільськогосподарських земель та посівів з метою прогнозування врожаю та оцінки збитків
Важливою невідкладною задачею є також картографування поточного стану територій, за всіма цими напрямами, аби забезпечити адміністрації та галузевих менеджерів актуальною просторовою інформацією про шкоду та ризики. А такі актуальні карти неможливо або вкрай витратно та небезпечно робити без використання дронів
Як зазначали учасники круглого столу 20.09.22, наразі великою проблемою при використанні дронів на територіях, поблизу зони бойових дій, навіть за умов отримання дозволів, є використання РЕБів а отже й необхідність подолання перешкод, що вони створюють. Це суттєво підвищує ризики, вартість обладнання та вимоги до кваліфікації операторів дронів.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин висловив думку щодо імовірного розвитку ситуації з використанням безпілотників для цивільних потреб в Україні. На його думку, найближчим часом необхідно нормативно врегулювати процедуру використання БПЛА в умовах воєнного стану. Має бути проведене зонування території за ступенем небезпеки та, відповідно, можливості проведення конкретних видів робіт.
Існує нагальна потреба в терміновій розробці та впровадженні процедури надання дозволів на виконання робіт із застосуванням безпілотників сертифікованим фахівцям-землевпорядникам. Зрозуміло, що це має відбуватися із дотриманням всіх необхідних процедур щодо вимог законодавства, зокрема ЗУ про державну таємницю. Адже наразі тотальна заборона на використання безпілотних технологій завдає господарству країни великих збитків.
В серпні 2022 року Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням посприяти у вирішенні питання використання агродронів у період підготовки до збору врожаю. Отже, можемо очікувати певних позитивних змін в цьому напряму. Адже попри війну, в Україні продовжують розвиватися цивільні технології, зокрема використання агродронів.
Щодо ринку дронів в Україні
Незважаючи на офіційний вихід з Українського ринку компанії DJI, на думку експертів, ситуація на ринку принципово не змінилась. За словами Февзі Аметова, має місце величезний “відкладений попит” – тобто наразі практично всі безпілотники які були в країні та які є можливість придбати за кордоном надаються на потреби фронту, зокрема віддали свої “пташки” на фронт фірми, що раніше займалися аерозніманням та геодезичними роботами, багато операторів дронів зараз на фронті або в лавах ТРО. І кількість дронів, що втрачається, та яких потребує армія – величезна. І також гігантські потреби у дронах виникнуть по закінченню війни, отже можна очікувати на вибухове зростання ринку.
Отже, прогнозоване щорічне зростання світового ринку дронів у 45% буде, імовірно, ще більшим.
