Навіщо брати участь у проекті OpenStreetMap зі створення мап? Знайти відповідь на це питання нам допомагав Андрій Головін – популярний український активіст руху ОСМ.
Першу частину нашої розмови читайте тут.
OpenStreet Map
Спочатку користувачі розуміють мапу як графічне представлення на сайті. І вони починають малювати. Переносять з супутникогово знімку усе, що вони бачать. Люди ставляться до цього як до малювання, як до створення зображення. Хоча насправді вони створюють дані, цифровий відбиток світу. Дані постають у вигляді координат, об’єктів, що містять координати, властивості. Кожен об’єкт характеризується положенням, територією або точкою розташування і має свої властивості. Люди поступово переходять від того, що вони малюють мапу, до того, що вони наповнюють базу даних новою інформацією. Додають об’єкти, що мають координати і властивості, з яких потім можна створити мапу, або використати їх іншим чином. Тобто графічний вигляд – це лише один зі способів використання географічних даних.
Якщо казати про проект ОСМ, в першу чергу треба говорити про наповнення просторової бази даних. Тобто, все, що ми бачимо в світі, має просторову складову, яку ми маємо доповнити, зробити якомога детальнішою.
Якщо повертатися до самого початку, до ідеї створення ОСМ, до перших правок, перших даних, які з’явились у ОСМ, вони з’явились на базі зібраних GPS треків. Тоді не було ніяких знімків, чи мап Google, які лише назрівали. Стів Коуст, створюючи свій проект, ОСМ, відштовхувався від того, що дані, які надає Ordnance Survey, картографічна агенція Об’єднаного королівства, всі є під копірайтом і мають обмеження щодо використання. А він хотів ділитися власними даними про цікаві місця з друзями. І перші дані у ОСМ були нанесені на основі GPS треків. Тобто в основі ОСМ є не просто ідея перемальовування знімків, а саме збір інформації на землі, польові дослідження. А робити польові дослідження на дивані неможливо. Треба брати GPS пристрій, велосипед або йти пішки, їхати на авто, для того, щоб записати свою подорож, записати певні шляхи, наш цифровий відбиток. Далі можна перевірити, чи є дорога, якою ми рухались, на мапі. Перевірити наш GPS трек, порівняти його з мапою і додати дані, якщо вони відсутні.
Хочу закликати усіх, хто приймає участь у ОСМ, або планує це. Це не лише перекреслення супутникових знімків. Треба подорожувати! Записувати подорожі у GPS треки й уточнювати дані карти. Це корисна справа не тільки для себе, а й для інших.
Фото (с) Надія Ромашка, facebook
Cтворення мап – це внесок до волонтерського руху
Ще декілька років тому люди дивились на волонтерів з подивом: “Чому вони цим займаються? Навіщо їм це?” Хоча за кордоном було багато всесвітньо відомих волонтерських рухів, які приймали участь у ліквідації наслідків стихійних лих, у боротьбі із неосвіченістю людей в країнах, що розвиваються. Я читав, що студенти у вільний час на канікулах займаються волонтерською діяльністю. Відомі діячі, артисти приймають учать у волонтерських заходах.
Зараз ми бачимо, що волонтерський рух є важливою складовою суспільного життя. Якби ми не мали волонтерського руху, то не мали б зараз нашої країни в тому вигляді, в якому вона є.
Як виявилось, волонтери можуть робити дивовижні речі, особливо волонтери, які приймають участь у проекті ОСМ. Ми знаємо про команду Humanitarian Openstreetmap Team. Це гуманітарна команда ОСМ, яка опікується створенням мап для територій, які постраждали від стихійних лих, або для допомоги країнам, що розвиваються.
Наприклад, вони брали участь в проекті по створенню мапи для ліквідації наслідків буревію на Гаїті. Як виявилося, у комерційних організаціях і у державних установах були відсутні детальні мапи для постраждалих територій. За координацією HOT майже за тиждень волонтери зі всього світу створили з нуля в ОСМ карту Порт-о-Пренсу і прилеглих територій, і вона використовувалась організаціями, які надавали допомогу постраждалим. Digital Globe та Airbus надали актуальні космічні знімки місцевості безкоштовно.
Велику роботу проводить HOT щодо популяризації створення мап в країнах, що розвиваються. Не всі держави можуть виділити кошти для підтримування мап в належному стані. А мапи допомагають людям робити висновки, приймати рішення щодо поліпшення життя у цих країнах.
ОСМ у світі порівняно зі станом карти в Україні
ОСМ в світі розвинена нерівномірно. Найбільш детальне покриття мають Німеччина і Європейські країни. Великобританія як батьківщина ОСМ також має непогане покриття та дуже активну спільноту. Непогане покриття мають США. Але в деяких місцях ОСМ заповнена не дуже докладно або неточно.
Порівняно з іншими регіонами, Україна знаходиться десь посередині. Ми маємо не настільки детальну, але на поточний час дуже непогану мапу, порівняно навіть з Європейськими країнами (якщо дивитись не на кількісний показник, а на якісний). Але, звісно, є вади.
Ми маємо в ОСМ для Укаїни дорожню мережу, що є зв’язаною. Тобто ми можемо прокласти дорожній маршрут з будь-якого населеного пункту в Україні до будь-якого іншого населеного пункту в Україні. Ми маємо спеціальні інструменти, створені учасниками ОСМ України, які дозволяють стежити за якістю даних, які ми маємо. Стосовно дорожньої мережі ця якість має місце. З’єднаність дорожньої мережі є дуже доброю, порівняно, наприклад, з Польщею, Білорусією, Росією.
Так, є проблеми, але вони стосуються майже усіх регіонів. Наприклад, відсутність адресних даних у ОСМ.
OSM then and now – порівняння стану карти 2007-го та 2017-го років
Що відображає стан ОСМ у якійсь місцевості?
Cтан ОСМ, з моїх спостережень, залежить від статків громадян цих країн. Якщо люди мають певні статки, вільні кошти, то в людей є відповідно і вільний час ці кошти витрачати.
Навіть аматорська картографія, до якої належить ОСМ, є доволі дорогим задоволенням. Тут потрібен, як мінімум, комп’ютер. Суттєва складова. Люди у бідних країнах, які не можуть дозволити собі комп’ютера, апріорі вже не можуть взяти участь у створенні і наповненні мапи для себе.
Друга складова – пристрої для збору даних. Зовсім невеликий час пройшов з того моменту, як ми отримали смартфони, які обладнані GPS пристроями. 3-4 роки тому ми пам’ятаємо сплеск ринку навігаційних пристроїв в Україні. Тобто різноманітні навігатори, які в першу чергу призначені для автомобілістів. Мало того, щоб купити наігатор. Ти повинен мати засіб пересування. Автомобіль або велосипед.
Якщо люди не мають коштів для нормального існування, вони не мають коштів для хобі. Їм потрібно витрачати більше часу, щоб заробити. Все це призводить до того, що в бідних країнах у людей немає часу для хобі.
ОСМ для більшості учасників – це хобі.
Тобто якість ОСМ також залежить від вільного часу, а вільний час залежить від статку людей в цій місцевості. У людей є вільний час, їхні статки дозволяють їх витрачати цей час на хобі.
Є користувацька позиція, а є позіція активістська. Навіщо людині потрібно мапити?
Одні лише споживають, а інші докладають зусиль для розвитку.
Якщо ми візьмемо, наприклад, Білорусь, то там рушійною силою ОСМ стали велоклуби. Тим, хто подорожує велосипедом, необхідні мапи.
Якась частина цього велоклубу проїхалась різними маршрутами. Людям маршрут сподобався і вони хочуть повторити подорож, розповісти іншим про цей маршрут. Звісно вони можуть зробити нотатки з описом маршруту. Але це незручно. А якщо він складає 50-100 км, важливо утримати його в голові і рухатись, читаючи з папірця. І таким чином, досліджуючи території, створюючи треки власних подорожей, користувачі не тільки поліпшують мапу, а й знаходять нові місця у добре відомих місцевостях. Завдяки дослідженню знайомих районів можна дізнатись багато цікавої інформації про навколишнє середовище.
Чого бракує нашій ОСМ ком’юніті в Україні для подальшого розвитку?
По-перше, не вистачає згуртованості. І якоїсь рушійної сили, яка б змогла об’єднати розрізнених учасників спільноти в єдину згуртовану організацію.
На жаль на поточний момент ОСМ в Україні – це широко відома річ вузькому загалу. Якщо кожен з учасників спільноти ОСМ почне не тільки додавати дані до карти, а ще й розповідати іншим про такий вільний проект, то більше людей зможуть не тільки використовувати проект, а може й забажають докласти зусиль для його покращення.
Не обов’язково брати довготривалу участь. Більшість з двох мільйонів маперів, які зареєстровані, мають обліковий запис в ОСМ, зробили невелику кількість правок на мапі. Позначили ті дані, що їм цікаві чи важливі. Зробили корисну справу для себе і допомогли іншим дізнатись нове, отримати корисну інформацію.
Також в Україні нам потрібно більш широке висвітлення інформації про проект. Було б непогано, якби держустанови почали широко використовувати ОСМ у власній роботі. Я знаю такий дуже гарний досвід по використанню ОСМ: використання харківською поліцією мапи ОСМ в роботі порталу police.kh.ua.
Інший цікавий досвід – львівська міська адміністрація створила портал, де використовують мапу ОСМ, щоб позначити місьця застосування бюджетних коштів.
Чим більш відкритою буде влада, ГО зможуть використовувати відкриті дані, тим кращим буде проект ОСМ. Не треба витрачати кошти на наповнення картографічними даними карти, придбання комерційних продуктів, а можна використовувати роботу волонтерів, що створили мапу. І я сподіваюсь, що користувачі цих порталів можуть дізнатися, що мапу можна покращити і зробити добру послугу собі та громаді.
Дані ОСМ не належать нікому. Фундація ОСМ опікується підтриманням проекту, але не є власником даних, ним є спільнота, кожен мапер, що вносить дані. Ними можна розпоряджатися на власний розсуд. Ніхто не може заборонити використання таких даних будь-яким чином. Є лише одна вимога – зазначення походження даних, проект та його учасників. Дані можна вільно використовувати будь-де.
Ідеальне майбутнє ОСМ
Коли буде велика кількість учасників, ОСМ буде настільки ж відома, як інші картографічні сервіси, Google, Here, Yandex, Navitel та інші. Люди будуть приймати участь в ОСМ для підтримання актуальності даних.
Зміни в реальному житті відбуваються дуже швидко, а на мапі з певною затримкою. Я хочу, щоб якомога більше людей приймали участь у підтриманні даних в актуальному стані. Ось така в мене мета. Навіть витрачаючи великі кошти, такі компанії як Google, Here, TomTom все одно не можуть проникнути у кожен закуток світу. Лише за допомогою користувачів даних, ці дані можуть бути покращені. Не треба бути лише споживачем, треба споживати і віддавати, робити власний внесок у розвиток тих продуктів, якими ви користуєтесь.
Навіть той, хто зробив 2-3 правки, все одно зробив свій внесок в покращення мапи.
______
Ілюстрація на обкладинці з відео Boris Gruschko.
