На початку грудня мені випала нагода взяти участь у ролі ментора у триденному воркшопі Data Use in Decision Making, який відбувся у столиці Федерації Боснії та Герцеґовини Сараєво.
Що відбувалося?
Організаторами курсу були GIZ та GBIF: Global Biodiversity Information Facility, в рамках ширшої програми BID: Biodiversity Information for Development. В ході воркшопу 15 учасників з Боснії та Герцеґовини, Хорватії, Албанії, Сербії, Чорногорії, Грузії та Північної Македонії – переважно представники урядових та не-урядових природоохоронних організацій – мали нагоду розширити свої уявлення про використання даних з біорізноманіття у природоохоронному менеджменті. Тренерами виступили три блискучі фахівці, пов’язані з GBIF – Andrew Rodrigues, Andrea Baquero (Данія) та Hannah Owens (США). Моя роль була скромною: разом з Dimitri Brosens (Бельгія) ми були “помічниками” викладачів – маючи базовий досвід у роботі з даними з біорізноманіття, ГІС та середовищами аналізу, допомагали учасникам з наших груп долати технічні перешкоди. А чомусь, відверто кажучи, я вчився й сам.
Передісторія
Мушу визнати, що до початку тренінгу мені було важко зрозуміти, що поєднує такі далекі, здавалося б, речі, як геоприв’язані дані з біорізноманіття, моделювання екологічних ніш та спілкування з чиновниками. Однак передісторія проєкту багато чого пояснює. На самому початку, ключовий тренер та один з лідерів проєкту, Ендрю Родрігес поділився з учасниками своїм досвідом роботи у Міжнародній спілці охорони природи у Африці, де МСОП допомагала місцевим адміністраціям створити ефективну систему збереження біологічного різноманіття. Найпершим і несподіваним “каменем спотикання” виявився навіть не брак даних з біорізноманіття, а те, що чиновники та політики просто не знають, де такі дані шукати і які практичні висновки з них можна зробити. Так народилася ідея провести серію тренінгів для фахівців у царині природоохоронного менеджменту, що проведуть учасників повним шляхом від отримання первинних даних до ухвалення політичних рішень.
Структура курсу
То з яких, власне, етапів складався цей шлях?
Перший день ми розпочали зі швидкого знайомства з міжнародно прийнятими стандартами даних з біорізноманіття, які використовує найбільший у світі агрегатор таких даних gbif.org. Слід зазначити, що воркшопу передував підготовчий етап, коли кожен учасник мав самостійно познайомитися з базовими поняттями інформатики біорізноманіття за допомогою спеціального онлайн-курсу на платформі дистанційного навчання GBIF.
На тренувальному наборі даних, що включав точки реєстрацій одного з видів тунців (реальні дані) та опис економічного та політичного підґрунтя добування цієї риби на Філіппінах (усі співпадіння – випадкові!) учасники розбирали структуру даних і метаданих, вчилися базовим прийомам очистки даних від похибок та підготовки їх до подальшого аналізу. Крім того, ми розібрали вимоги МСОП до створення карт поширення видів та повправлялися в оцінюванні стану загрожуваності видів за критеріями МСОП (у тій їхній частині, де йдеться про аналіз області поширення видів).
Наступний день було цілковито присвячено моделюванню екологічних ніш видів на основі даних про трапляння, отриманих на попередньому етапі. Суть такого моделювання коротко можна описати як “аналізуємо умови середовища у тих місцях, де вид траплявся, і робимо припущення, де ще можна сподіватися на нього натрапити”. На практиці ми маємо справу з досить складними алгоритмами аналізу растрової інформації про фактори середовища (середньорічна температура, солоність води, відстань від найближчого узбережжя, глибина тощо) у співдії з векторними даними про трапляння видів. На виході ми сподіваємося отримати карту-передбачення того, які території важливі для існування стабільної популяції виду, і якою мірою вони важливі.
Третій, і останній день воркшопу загострив увагу на перетворенні даних з біорізноманіття (як фактичних так і предиктивних) на конкретні політичні рішення, що покликані змінити ситуацію зі станом популяції конкретного виду на краще, чи принаймні убезпечити її від скорочення. Сюди входили визначення ключових стейкхолдерів, отримання картини їхніх потреб та можливих шляхів їх задовільнення, розбудова ефективної стратегії комунікації. Якщо попередні два дні минули для учасників переважно за екранами лептопів, то “соціальна” складова воркшопу передбачала низку оригінальних інтеракцій, представлень проєктів, обговорень і навіть змагань. Для мене, зізнаюся, це був найважчий етап 
Що принципово нового я виніс з курсу?
Цікаво було познайомитися з деякими новими для мене інструментами. Так, порівняно свіжий інструмент моделювання екологічних ніш Wallace, що поєднує простий та зрозумілий графічний інтерфейс з прихованою “під капотом” потужністю алгоритмів аналізу R, був для мене справжнім відкриттям. Те саме можна сказати про маленькі, але милі веб-інструменти для оцінки природоохоронного статусу видів на основі картографічної інформації про його трапляння, такі як GeoCAT.
Такі тематичні воркшопи є прекрасною нагодою не лише відвідати нові країни та познайомитися з новими, цікавими людьми, або ж опанувати незнані досі інструменти, а й можливістю суттєво розширити свої уявлення про певну проблему. Зрештою, за короткий час ви маєте нагоду відчути себе “в шкурі” професіонала, чиєю справою є розв’язання практичних завдань від усвідомлення проблеми до отримання працюючого рішення. Я сказав би навіть, що головна вигода від участі – навіть не здобуття якихось нових знань чи навичок, а можливість причаститися досвіду, що його професіонали здобувають через роки спроб і помилок. Відтак можу лише висловити глибоку вдячність організаторам і побажати їх успіхів у всіх починаннях, чинним учасникам – подяку за чудово проведений час, а читачам порадити не боятися брати участь у подібних воркшопах – ви можете незчутися, як почнете дивитися на речі у новому світлі.
Замість післямови
Прочитавши цей допис, у когось із вас, можливо, промайне думка: “Ех, от би мені на такий потрапити!”. Я маю для вас гарні новини: такі (як і інші, не менш цікаві) заходи регулярно відбуваються у різних куточках світу, в тому числі і в Україні. Наприклад, наступного року GBIF спільно з Міністерством освіти Королівства Норвегія проведуть в Україні 5-денний тренінг в рамках проєкту BioDATA для студентів і аспірантів, присвячений роботі з даними з біорізноманіття. Прийом заявок ще не розпочався, але стежте за новинами – і до зустрічі!
