Практична БПЛА конференція: враження, огляд

П’ятого вересня 2019 у Києві пройшла практична БПЛА конференція. Організаторами її були компанії «Кайлас А», «Abris DG», кафедра фотограмметрії та геоінформатики «Львівської Політехніки» і Держгеокадастр. Мета конференції – максимально повне і багатостороннє висвітлення різних практичних аспектів, технічних характеристик та порівняльний аналіз можливостей спеціалізованих БПЛА в роботі у сфері картографії, землевпорядкування, кадастру, моніторингу інженерної інфраструктури тощо. Тому і не дивно, що під дахом «УКРООПСПІЛКИ» зібралися науковці, практики, геодезисти, землевпорядники, представники громадських організацій, бізнесу та військові.

Захід було присвячено розкриттю всіх аспектів використання спеціалізованих БПЛА для здійснення високоточного аерознімання. Також у рамках конференції висвітлено практичні результати виконання таких робіт у різноманітних сферах: аграрній, земельно-кадастровій, інженерно-інфраструктурній, екологічній. Продемонстровано вітчизняні розробки безпілотної літальної техніки та програмного забезпечення.

Доповідачами конференції були безпосередні виробники спеціалізованих БПЛА, фахівці з багаторічним стажем проведення аерознімальних робіт. Також до заходу залучили представників передових наукових установ держави та органів виконавчої влади. Серед доповідачів були фахівці з Туреччини та Японії.

 

Основні доповіді

Спробую коротко описати власні враження від участі у даному заході та тезисно висвітлити основні моменти представлених доповідей. 

Представниками НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» було висвітлено низку власних розробок в сфері БПЛА: бортове та наземне обладнання для виконання широкого спектру задач для цивільних та військових користувачів. Так було презентовано низку моделей БПЛА, які використовуються для аерофотознімання, моніторингу, патрулювання, розвідки тощо. Щодо питання розробки програмного забезпечення, то здебільшого Інститут працює у інформаційно-аналітичному векторі його розробок і розвитку, що буде корисним для конструкторів БПЛА: обчислення характеристик літальних апаратів, розрахунку їх аеродинамічних навантажень, напружень, деформацій тощо.

Представники харківського ТОВ «Є.П.С.» (доповідач головний геодезист Валерій Дейнеко) презентували свій  продукт, який успішно використовується не лише серед українських користувачів, а і за межами України (Канада, США, КНР, Швеція) – PPK&RTK  прилад для БПЛА, що працює на основі GNSS-приймача NovAtel OEM7600 (або ОЕМ615). Даний пристрій суміщається як з БПЛА типу «літак», так і типу «дрон». Щодо точності положення наземних контрольних пунктів, то вона складає 4,5 см в плані та 5 см за висотою при PPK обробці отриманих даних. Ще серед переваг даного приладу слід виділити: ніяких конструктивних змін у коптері, легке та дешеве кріплення модуля (пластикові хомути), кріплення антени разом з акумулятором, зовнішній модуль не перегрівається і ніяким чином не впливає на роботу власного навігаційного приймача, власна індикація модуля, за необхідності модуль і антена легко знімається і може використовуватися окремо, 130 г зайвої ваги + додатковий аеродинамічний опір + 0.8 Вт бортового живлення  = -5..10 % заряду батареї.

Цікаву доповідь презентували хедлайнери конференції – представники ТОВ «АБРИС ПТ» (доповідач технічний директор Вадим Колесніченко). Ними було представлено безпілотний комплекс з дещо «грайливою» назвою, проте дуже серйозними намірами та можливостями – «Abris FlIRT» (Flying Intelligent Robotics Tools). Вразили умови практичних випробувань літального апарату типу «літак»: від арктичних морозів, до субтропічного пекла, від рівнинних територій України до гірської частини Туреччини. Розробники даного безпілотного комплексу акцентували увагу на: повністю українській комплектації літака, високій точності результатів отриманих даних, що пов’язано з використанням продукції вже згаданого вище ТОВ «Є.П.С.», зручності використання власного ПЗ для планування польотних місій. Було продемонстровано і високу стабільність отримання фотограмметричного ряду, у порівнянні з дроном. Порівняльні характеристики та переваги, доведені практичними дослідженнями, даного апарату із закордонними аналогами у своїй доповіді зазначали і науковці «Львівської політехніки». Про переваги використання БПЛА «FLIRT Cetus» у порівнянні з використанням аерофотозйомки з пілотованого літака в умовах гірської місцевості у своїй доповіді зазначав і директор, інженер геоінформаційних систем BMD Engineering Consulting CO. – Синан Гьоргюлу (Туреччина).

Значний вклад у підвищенні точності отриманих даних з використанням БПЛА відіграють і «Нові можливості національної геодезичної мережі RTK поправок «System.Net», саме так звучала тема доповіді керівника ПРАТ «Систем Солюшнс» Володимира Бабченка. Він презентував тенденції розвитку мережі базових референцних станцій, переваги її використання та представив бізнес кейси для практичного використання системи референцних станцій в таких основних напрямках, як геодезія, агро (точне землеробство), моніторинг, будівництво. Слід також зазначити, що через декілька днів після конференції, GNSS/RTK мережі «System.NET», надано особливий статус – «Геодезична мережа спеціального призначення «System.NET».

Також цікавою з практичної точки зору була доповідь інженера-фотограметриста, інженера-геодезиста  ТОВ «Кайлас А» Сергія Гурмана «Основні вимоги для отримання якісного ортофотоплану. Особливості здійснення та опрацювання даних аерознімання». Доповідач, звісно ж на прикладі використання комплексу БПЛА «FLIRT Cetus», розкрив всі тонкощі та особливості робіт по виконанню високоточних аерознімальних робіт: від підготовчих до кінцевого результату – створення цифрового ортофотоплану. Доповідач акцентував увагу на важливості калібрування камери, врахування напрямку вітру при плануванні маршрутів, необхідності «втручання» в автоматизовані процеси обробки результатів знімання (вибракування розмитих знімків, чистка хмар точок і т.п.). Окрім практичних лайфхаків Сергій звернув увагу на складність нормативно-правового забезпечення у сфері використання БПЛА, зазначив, що отримати дозволи на використання повітряного простору БПЛА дуже складно, а інколи і не можливо, що одразу викреслює таку перевагу використання безпілотників, як «оперативність». 

Представниця ТОВ «Подільський Земельний Центр» (м. Хмельницький) в своїй доповіді «Якісна аерозйомка як необхідна основа для управління територією ОТГ» зазначила про напрями використання результатів зйомки отриманих за допомогою БПЛА. Звернула увагу на те, що представлені свіжі, актуальні, якісні аерофотоматеріали позитивно впливають на так звану «адекватність» землевласників та землекористувачів при встановленні/відновленні меж земельних ділянок та інвентаризації земель. Доповідачка продемонструвала позитивні результати щодо створення планів землекористувань, відновлення меж земельних ділянок, виконання робіт щодо інвентаризаційних земельно-кадастрових робіт, паспортизації доріг тощо на прикладі виконання зазначених видів робіт для АТ «Укрзалізниця», АТ «Хмельницькобленерго», ДП «Сокирянське лісове господарство», Міністерства оборони і т.д.

Продовжив тематику конференції в векторі щодо використання БПЛА для моніторингових цілей – Юхей Нагаї, Директор Східноєвропейського та Центральноазійського представництва компанії «Terra Drone» (Японія). Було продемонстровано досягнення компанії в сфері моніторингу за об’єктами інженерної інфраструктури, такими як газо- та нафтопроводи,  лінії електромереж, мости і т.п. Основні напрями моніторингу – виявлення втрат (витоку) газу/нафти, деформація та пошкодження інфраструктури, рівень провисання проводів тощо.   

Андрій Галайда, директор ТОВ «Кайлас А», у свої динамічній презентації анонсував новий ГІС-сервіс, який зараз має назву XGIS.com.ua. Даний ресурс є багатофункціональним та включає інформаційну базу для багатьох напрямів: земельно-кадастрову, земельно-інспекційну, екологічну, водноресурсну, лісоресурсну тощо. Доповідач відзначив необхідність, особливу важливість та актуальність використання саме результатів БПЛА знімання для наповнення інформаційної бази, її моніторингу, аналізу та використання. Цікаво було почути, що більш детальне знімання території сільськогосподарських підприємств за допомогою безпілотників, часто «рятує» сільгосптехніку, яка працює в автоматичному режимі. Адже при плануванні маршрутів агрегатів, використовуючи космічні знімки, не завжди можливим є ідентифікація якихось конструкцій (стовпи ЛЕП, вишки тощо).

Щоб не порушувати авторські права та в деякій мірі не спотворювати представлену доповідачами інформацію, з матеріалами конференції, ілюстраціями та цифрами  ви можете ознайомитись на офіційному веб-ресурсі конференції.

Враження 

Загальне враження від конференції – все відмінно: організація, доповіді, контакти, знайомства. 

Почувши слово «точність», треба бути уважним і не буде зайвим перепитати доповідача про яку саме точність іде мова: точність отримання координат до фазового центру антени GNSS-приймача, чи точність отриманого ортофотоплану відповідно до наземних контрольних пунктів. Всі доповідачі наголошували на необхідності розміщення опорних та контрольних точок на місцевості (на землі). В питанні щодо їх розміщення, то всі єдині в думці та діях – розміщувати у формі так званого «конверту», опорні наземні пункти по краях робочої знімальної площі та в її центрі. В той же час, питання щодо кількості цих пунктів відносно знімальної площі, складності рельєфу, щільності забудови тощо, залишається відкритим та методично не визначеним.