16 травня відбулася чергова, дев’ята, конференція GISTECH·UA. Цей захід позиціонує себе як міжнародний бізнес форум для компаній та фахівців, що працюють у сфері геопросторових технологій. Саме тому в тематиці заходу ви не зустрінете академічних або дослідницьких тем чи огляду open source проектів та ініціатив. Більшість доповідей цієї конференції будувались за схемою “Чим займається наша компанія – нова технологія, яку пропонує наша компанія – приклад використання цієї технології – останній слайд та запрошення до стенду компанії”.
Власне стенди компаній та виставка геодезичного та фотограмметричного обладнання і стали основною фішкою GIS Tech 2019. Подивитися дійсно було на що, починаючи від надсучасних тахеометрів і лідарів та закінчуючи величезними БПЛА літачкового типу.
Тематика доповідей, хоч і була досить різноманітною, все ж переважно крутилася навколо збору просторових даних. Загалом, це логічно, враховуючи, що головні учасники займаються виробництвом геодезичного обладнання та продажем просторових даних (ДЗЗ чи аерофото). Детальний огляд тематики доповідей ви можете прочитати в прес релізі компанії TVIS, що займалася організацією цього заходу. В форматі ж блогу я хотів би зупинитися на основних трендах галузі, які проявлялися у доповідях багатьох компаній та організацій.
Рис. 1 Зашкалююча концентрація дуже дорогої техніки на квадратний метр
Тренд перший. Інтеграція
Одним з найпомітніших трендів стала інтеграція геопросторових технологій між собою та з іншими виробничими галузями. Наприклад, в доповіді від Leica йшла мова про інтеграцію будівельної техніки та геодезичних приладів. Здавалось би, ідея лежить на поверхні: сільськогосподарські комбайни вже давно обладнують GNSS-приймачами, то чому б не встановити їх і на екскаватори? Але зрозуміло, що для задач будівельників інформації про розташування техніки недостатньо, тому рішення від Leica включає також лазерний сканер, що у поєднанні з екскаватором дозволяє в режимі реального часу розрахувати об’єми виїмок і насипів.
Заслуговує згадки доповідь від EVERSCAN про використання лідарів разом з БПЛА. Поєднання цих двох технологій дозволяє швидко та якісно створювати хмари точок для значних територій.
Ще одним зразком інтеграції, на цей раз галузевої, стала доповідь від AgriLab та Intetics про впровадження відкритих ГІС в агро-галузі. І знову ж таки проста та випробувана ідея використання відкритих ГІС була виведена на новий рівень, але на цей раз саме завдяки інтегрованому підходу до залучення ГІС та веб-технологій для вирішення проблем, що постають перед аграріями.
Така кількість доповідей пов’язаних з інтеграцією різних технологій свідчить про дорослішання ГІС-галузі. Тепер ГІС не тільки вирішує якусь окрему проблему, як розрахунок виїмок і насипів чи побудова ЦМР, а фактично змінює підхід до її вирішення. І ця зміна підходу стала можливою якраз за рахунок технічного вдосконалення різних напрямків геопросторових технологій.
Рис. 2 Результати інтеграції лідару та БПЛА (з презентації від EVERSCAN)
Тренд другий. ДЗЗ завдає удару у відповідь
Останніми роками все більшої популярності набувають дані ДЗЗ отримані за допомогою БПЛА. В першу чергу це пояснюється появою відносно недорогих БПЛА від DJI та ряду інших виробників, що дозволяє отримувати аерофотознімки високої роздільної здатності за невелику ціну. Новини ж про використання даних супутникового знімання переважно стосувалися використання сенсорів середньої роздільної здатності (наприклад, Landsat-8 або Sentinel-2).
Але особисто для мене стало певним сюрпризом, що провайдери супутникових знімків не тільки не здалися в умовах конкуренції з дронами, а навіть цілком впевнено і аргументовано доводять, що супутникові знімки в багатьох аспектах переважають дані отримані з БПЛА. Так в доповіді від Satrec Initiative розповідалося про маловідомі у нас корейські супутники KOMPSAT, що за відносно помірної ціни у 18$ за км2 дозволяють отримувати знімки з роздільною здатністю до 55 см на піксель. Або доповідь від European Space Imaging про європейські супутники Worldview та Geoeye, що дозволяють отримувати знімки в режимі близькому до real-time та просторовим охопленням в десятки квадратних кілометрів. Про активність ринку супутникових знімків свідчить також доповідь Airbus, в якій презентувалася платформа OneAtlas яка дозволяє не тільки отримувати, але й одразу аналізувати дані отримані з супутників Airbus та інших провайдерів даних ДЗЗ.
Рис. 3 Інтерфейс платформи OneAtlas
Тренд третій. Бюджетні БПЛА стають геодезичними інструментами
Значна кількість цікавих доповідей про дані супутникового знімання звісно не свідчить про слабке висвітлення БПЛА-тематики. Навпаки, я нарахував більше ніж 5 доповідей присвячених саме використанню безпілотних пристроїв, а точну кількість БПЛА представлених на виставкових стендах напевно не знають і організатори GIS Tech. Так DJI представило дві доповіді, одна з яких стосувалася отримання сантиметрової точності позиціонування дрону завдяки використанню кінематики реального часу, а друга висвітлювала платформу DJI Terra, яка дозволяє будувати ЦМР за масивом знімків отриманих дроном. Загалом бажання DJI вийти на ринок геодезичного обладнання є цілком обґрунтованим і логічним, особливо враховуючи наскільки технічно удосконалилися їх дрони за останні роки.
Тому особисто мене більше здивувала доповідь від харківської компанії «Є.П.С.», яка займається переобладнанням дронів DJI користувацького класу (лінійка Phantom) у повноцінні інструменти для побудови ортофотопланів з сантиметровою точністю у плані. Якщо подібні технологічні рішення будуть розвиватися та вдосконалюватися, то цілком імовірно, що вже в найближчі 2-3 роки дрон стане таким же обов’язковим інструментом геодезиста як і тахеометр (а ще через кілька років, можливо, навіть замінить його).
Рис. 4 Вражаючий слайд з презентації DJI
Замість висновку
GIS Tech 2019 виявилася досить насиченою за тематикою і, на жаль, мені не вдалося прослухати всі доповіді. Але такий формат заходу, безумовно, є вдалим, він не тільки забезпечує зустріч усіх, хто в тій чи іншій мірі ідентифікує себе в галузі просторових технологій, але й дозволяє задуматись над питанням, що ж буде відбуватися з нею в найближчі роки.
Посилання
- Офіційний прес-реліз за результатами конференції GISTECH.UA-2019
- Платформа OneAtlas
